Не жертвуй собою, жінко – не оцінять …
Мабуть, найгірше, що можуть зробити батьки у вихованні дівчинки – це вселити їй думку, що вона повинна жертвувати собою, якщо хоче бути щасливою.
Не безпосередньо, звичайно, інакше кому ж таке сподобається. А через казки, пісні та інші досягнення народного фольклору.
За прикладами далеко ходити не треба. Згадайте казки, які читають дівчаткам в дитинстві, щоб зробити їх зручними і слухняними.
Працьовита Попелюшка, не втомлюється покірно отримувати стусани. Однак, в кінці казки щедро нагороджена невидимим автором. Отримає багате придане, виходить за принца, і взагалі живе довго і щасливо.
Дівчатка, дивлячись на них, починають вірити, що жіночий шлях – це завжди шлях жертв і страждання.
Що майже святий жіночий обов’язок – вставати раніше за всіх в будинку, щоб до моменту, коли чоловік і діти вставали, їх чекали сирники, вівсянка і свіжовипрасовані білосніжні сорочки, випрані вручну. Ну і що, що не виспалася: сім’я повинна правильно харчуватися – інакше яка ти жінка і мати?
Ти можеш заробляти нарівні з чоловіком, але зобов’язана готувати вечерю з 3 страв, утримувати будинок в ідеальній чистоті і при цьому виглядати як модель Victoria’s secret. Інакше, навіщо ти чоловікові? Він піде до іншої – у якої фігура красивіша і суп наваристий (насправді, звичайно, нікуди він не піде, але є зайвий привід присоромити).
Так, ставати домогосподаркою теж не можна – ти ж не утриманка, щоб сидіти на шиї чоловіка. Навіть якщо він дорікає кожній витраченій копійці (в тому числі заробленій тобою), а в запалі сварки шукає, як би ущипнути якомога болючіше, зачепити за живе, а то і руку піднімає, п’є, зраджує?
Терпи і будь мудрою і розуміючою, ти повинна зберегти сім’ю заради дитини. Не дозволяє за кермо, хоча це було твоєю дитячою мрією, та й машину ТВОЇ батьки вам на весілля подарували? А ти цінуй це: він так про тебе піклується! Адже всім відомо, що дівчата водять жахливо.
Гірше, мабуть, може бути тільки сліпа переконаність в тому, що все найкраще має бути дітям. Для багатьох сімей нормально заношувати мамі одяг до дірок і обідати принесеними бутербродами, в той час як дитина-підліток ходить з новим айфоном і раз на рік оновлює гардероб – норма.
Віддавати завжди кращий шматок «маленькому», навіть якщо йому вже за тридцять – норма. Терпіти будь хамство і капості від дітей – норма. А що в результаті?
У реальному житті, на жаль, Попелюшки, покірні падчерки і премудрі жінки, схильні до терпіння, ніяких принців не отримують.
Бракує принців, щоб кожну ними преміювати. Стусани, неповага, в тому числі і в сім’ї, чужу роботу, підкинуту ненароком колегами – це будь ласка.
Зради, ухиляння від домашніх обов’язків, спроби оточуючих сісти тобі на шию, і їхати, не злазячи – досить імовірно. Більш того, чим більше схильна жінка до терпіння і всепрощення, тим вище навколо неї концентрація ледачих, інфантильних і безвідповідальних чоловіків, на жаль.
Що я пропоную? Скасувати казки? Мабуть, це занадто радикально. Всім з попелюшок ставати жорстокими і егоїстичними мачухами? Теж не підходить.
Але якщо раптом жінка починає розуміти, що життя її схоже на життя ослика, що везе візок, та ще й під невдоволені вигуки рідних, то можливо, це сигнал до того, щоб перестати розбещувати рідних нескінченним терпінням. І почати згадувати, хоча б іноді, ще й про свої інтереси …