«А ти на матір його подивися, коли заміж зберешся»
Якось моя бабуся сказала мені: «А ти на матір його подивися, коли заміж зберешся, точніше на його ставлення до неї». Тоді я не надала особливого значення її словами, чмокнувши улюблену Олену Петрівну в щоку.
Вже через роки, коли моєї бабусі не було в живих, я згадала слова цієї мудрої жінки. З моєю свекрухою мені пощастило, жили з нею душа в душу, а це в наші дні величезна рідкість, погодьтеся. Свекруха прийняла мене з першого ж дня, як рідну.
Марія Станіславівна була дуже спокійною неконфліктною жінкою. Свекруха намагалася не втручатися в наші справи. Мій чоловік і його батько зовсім не цінували Марію Станіславівну, ставлячись до неї як до чогось само собою зрозуміле.
Вона бігала за ними, як за малими дітьми, вічно щось прала, готувала і гладила. Віддачі, звичайно ж, ніякої від них вона не отримувала. Про те, що маму потрібно привітати або зробити подарунок на День народження чоловіка нагадувала я. А що на рахунок мене?
Коли пройшла романтика і так званий «цукерно-букетний» період мій чоловік став байдужим. Саме тоді я зрозуміла, що зайняла місце Марії Станіславівни. «Дружина в очах чоловіка-мати», – згадала я слова бабусі.
Дорогі дівчата, звертайте увагу на ставлення свого майбутнього чоловіка до його матері. Ви і самі не помітите як зайняли місце цієї жінки.