А ваш з бухгалтером зі своєї роботи любов крутить. Все місто знає, а ви ні ?! Вона і мізинця вашого не вартує

А ваш з бухгалтером зі своєї роботи любов крутить. Все місто знає, а ви ні ?! Вона і мізинця вашого не вартує

Анна Іванівна була вчителькою. У школі вона викладала астрономію і паралельно вела у дівчаток трудове навчання. Вона вчила їх готувати, шити і вишивати. Всі в районі знали, що у неї золоті руки.

Сама ж вона була дуже скромною. Одягалася завжди в темні кольори – такі сумні, як і її печаль в очах.

Її учні називали Зіркою. Вона завжди була дуже доброю, а як вона про зірок розповідала. Її уроки завжди були дуже цікавими і діти їх не пропускали.

Купила вона одного разу собі красиву тканину з квітами і пошила красиву сукню. А чоловік тільки накричав на неї. Сказав, що вчителька повинна бути скромною і не про моду потрібно думати, а про дітей і город.

Анна ніколи не розуміла, чому чоловік Ілля постійно злий, постійно всім незадоволений. Він навіть їй волосся не дозволяє розпускати. Але вона не нарікала, звикла вже.

А всі друзі і сусіди бачили, що щастя Анни згорнуло кудись на іншу вулицю і її минуло.

Одного разу по дорозі зі школи зустріла Ганна Іванівна сусідку, Славу. Вона привіталася з нею, розповіла де, була, що бачила і відразу запитала.

– Ви коли Іванівна перестанете витівки свого терпіти?

Вчителька спершу не зрозуміла, думала син її чого накоїв. Але ні, чоловіка Анни Іванівни мала на увазі сусідка.

Виявляється, зраджував Ганні її Ілля, з бухгалтеркою з роботи. Уже ціле місто знає, а вона ні. Але ж він її і мізинця не вартує.

Анна побігла додому, і при синах запитала правда все те, що вона дізналася. Ілля не заперечував. Сини відразу йому поставили умову, що він повинен піти.

Спочатку Анна відмовляла чоловіка, адже 15 років прожили разом. Вона готова була йому пробачити. Але потім згадала всі приниження і байдужість з його боку і не стала зупиняти. Нехай іде. Він і пішов. Незабаром вони розлучилися.

А вже першого вересня Анну Іванівну не впізнали в школі. Вона прийшла в красивому, яскравому брючному костюмі, на підборах з розпущеним волоссям. Просто справжня Зірка.

Вона залишилася одна з синами, але не зневірилася, а продовжувала жити і вже тепер, як їй подобалося. Крім школи, вона ще займалася шиттям на замовлення. Сини допомагали, завжди підробляли. Потім закінчили школу, відучилися і привели в будинок невісток.

Тепер вже вони допомагали мамі і їй не доводилося багато працювати. Вона продовжувала працювати в школі. Про чоловіка більше не згадувала, адже тільки коли звільнилася від нього, по-справжньому зажила.

Уже будучи в зрілому віці Анна Іванівна знову вийшла заміж. Знайшла чоловіка, який оцінив її красу і не забороняв її показувати всім. Вона змогла змінити своє життя і єдине про що шкодувала, що не зробила цього раніше.

За матеріалами