Познайомилася по телефону з коханкою свого чоловіка, до 3-ї ночі пpоплакaла
Де знайти сил, щоб все це витерпіти? Ні в які рамки не вкладається його поведінка.
Він приходить додому коли захоче, робить, що захоче, а я змушена терпіти. Я поклала дітей спати. Ігор прийшов пізно, пішов на кухню вечеряти. Поговорив зі мною про плани на завтра.
Я зібралася вести сина до стоматолога, Ігор сказав, що звозить його сам, так як йому потрібно в цю частину міста. В очі не дивиться. Я запропонувала йому поговорити. Відмовився. Сказав, що нічого не сталося, все добре, все нормально.
Пішов в душ. А у нього телефон на кухні залишився. Телефон задзвонив. Дивлюся, Маша. Я взяла трубку.
Питаю: «Це хто?»
А вона відповідає: «Ти мабуть, Олена?»
З таким єхидством відповідає. Голос грубий, неприємний: «Ти, мабуть, дружина Ігорчика?»
Мене це дуже розлютило. Що за слово таке «Ігорчик». Я його так не називаю, а ця стороння жінка називає. Я звичайно їй зауваження зробила, а саму просто трясе від злості. Питаю, хто вона взагалі така. А вона каже:
«Ти дружина, а я коханка. Будемо знайомі. І не думай Ігорчику сказати, що я з тобою говорила. Скажеш – не побачиш його більше. Зрозуміла мене?”
Я хотіла щось сказати, але Ігор з ванни вийшов, я трубку поклала. Я тут же наздогнала його і жбурнула телефон на диван:
– Знаєш, з ким я зараз говорила?
А він з вхопив мене рукою за обличчя і в очі прямо сказав, що це не моя справа. Потім спати завалився, а я на кухні сиділа до третьої ночі, плакала, як ненормальна.
Що робити?