Я завжди допомагав рідним, в результаті ще й став безсовісним, тому що захотів жити своїм життям

Тепер я точно знаю, яке саме бридке відчуття. Це коли тебе люблять за гроші і потреба в тобі відпадає відразу ж, як тільки перестаєш людей постачати грошима. Ось моя історія.

Мені 30 років, я дуже важко працював і намагався у всю, щоб заробити грошей на своє особисте житло. Все ж в моєму віці жити з батьками як мінімум не нормально. І ось у мене вийшло скласти на перший внесок в кредит, далі платив би за домовленістю. Загалом, купив собі житло і ось вирішив запросити батьків і молодшу сестру, порадувати.

Раніше я заплатив сестрі за навчання в університеті за три роки. І ось тепер за вечерею я повідомив, що більше платити не зможу, бо треба оплачувати своє житло. Господи, який же був скандал.

Сестра кричала, що я безсовісний, бо кинув її. Раз платив три роки, то міг би платити ще два.

Батьки кричали, що в їх планах не було оплачувати сестрі університет і що вони хочуть на курорт їхати. Як я смів їх плани поламати. А я сидів за столом і думав – чому ж все так? Ніхто навіть спасибі не сказав за мою допомогу і не привітав з моєю покупкою. Шкода, що моїй сім’ї я потрібен тільки заради грошей.