Свекруха відразу не взлюбила невістку: Те що зробив її син, в голові не вкладається
Щоб невістка не робила – свекруха все в штики приймала.
То не так шиє, то не так готує, прибирає все не так. Наташа ледве терпіла, а її чоловік Іван щодня просив дружину потерпіти. Йому на роботі обіцяли квартиру в новому будинку.
І так терпіла Наташа. У шлюбі народилася дочка, потім і друга. Кілька років терпіла. Поступово все вщухало, свекруха носилася з дівчатками, любила їх більше життя. А Наташа зі спокійною душею пішла на роботу.
Чоловік ревнував, адже дівчині раз у раз – компліменти робили. Просив її піти, а вона не хотіла йти кудись в інше місце, хотіла за фахом працювати.
Чоловік ревнував, але любив дружину. Щоночі шепотів їй, як любить її і дочок. Як боїться, що залишиться без них, як готовий на все. І Наташа сама на багато була готова, але не на все, мабуть …
А в один з днів прийшла до свекрухи зловтішна сусідка, нашептала гидот і пішла. А та до Наташі увірвалася і давай вимагати пояснень.
– Це з ким ти картоплю в льосі перебирала наодинці?
– Як з ким? З Миколою – він один з наших робочих, та й не одні ми у ямі були. Що це за казки на рівному місці складаєте? Нас там було кілька. – кип’ятиться Наташка.
– А я не буду проявляти інтерес ні у кого, нехай Іван цікавиться, – губки свекруха стиснула і пішла.
Уже майже вночі Іван прийшов сильно напідпитку. Він зірвав зі стіни батіг і лупив ним Наташку, тягав її за волосся, бив.
І тільки свекор відтягнув убік сина. Наташка ж днем вся в синцях і синцях йшла на фірму, де працювала. Свекруха хотіла зупинити жінку, але не вийшло.
Шеф Наташі допоміг, викликав швидку і поліцію. Та заяву не писала, тільки попросила дочок забрати і відправити їх до матері.
Поїхала вона в інше місто. Зажила там і навіть нового чоловіка знайшла і незабаром народила сина. Свекруха до її матері приїжджала, просила повернутися.
– Ні! – відповідала різко Наташа. – Передай – не повернуся і не пробачу, нехай влаштує для себе нове життя, а мама йому може допомогти. Вона мудра, відшукає йому нову дружину, таку, яку йому треба.
– Так згодом все, що з тобою сталося, його ніхто не сприймає, а свекрухи проходу не дають – ганьблять при людях, – знову повідомляє мама.
– Чого бажали, то й отримали, – відповідає Наташа.
А через пару років приїхала Наташа онучок показати. Красива вся, на машині нової. Свекруха в ноги впала, а чоловік плакати почав.
Так і не зустрів він жінки краще, а свекруха немічна плакала. Все онучок ненаглядних цілувала. Та Бог з нею, вона свою отримала.