Ти помилка моєї молодості і я ніколи не визнаю тебе своїм сином …
Дівчина народила свого первістка коли було 16 років. Сподівалася що вийде заміж за його біологічного батька, але він як дізнався про вагітність несподівано пропав, так і по сей день про нього ніхто нічого не чув. Спочатку вона чекала його, але потім зрозуміла, що це безглуздо.
Батьки дівчини виховали і виростили дитину – Сашу (так назвали хлопчика) самі. Дочка їх втекла з черговим коханцем як тільки стала повнолітньою, повністю забувши про існування дитини. Маленькому хлопчикові бабуся з дідусем повністю замінили батьків. Дідусь спалив всі речі мами і заборонив навіть вимовляти її ім’я в будинку.
На той час Саша ще зовсім нічого не розумів. Він завжди зберігав потай від діда одне фото мами, за яким, через багато років, зміг впізнати її. Це було на весіллі їх родичів.
Тоді Саші вже виповнилося 18 років. У його біологічної матері, саме так її можна назвати, на той час вже був третій чоловік і вона виховувала двох дітей. Саша дуже хотів познайомитися з сестрами, поговорити з мамою і запитати чому вона його кинула.
Розмова у них вийшла затягнутою і якось зовсім не клеїлася. Потім вона його відвела в сторонку і сказала:
– Ти для мене ніхто. Ти моя помилка молодості і я не визнаю тебе як сина!
Ці слова так боляче врізалися в серце Саші, що він більше ніколи не міг про них забути. І пробачити теж не зміг …
Минуло кілька років, коли мати зателефонувала Саші:
– Я знайшла твій номер телефону, і дуже хочу тебе про щось попросити. Твоя сестра вступає до коледжу. Я знаю що ти живеш зі своєю сім’єю неподалік від цього місця, може знайдеш куточок у своїй квартирі для сестрички? Як не крути, люди ; не чужі …
– Вибачте, але ви помилилися номером!
Саша поклав трубку. Він давно викреслив мати зі свого життя. Звичайно ж, були і такі родичі, які стали засуджувати Сашу і його вчинок, – мовляв все таки мати, не можна так, всі помиляються …
Саша абсолютно не слухав їх, і чинив так, як вважав за потрібне. Він створив власну сім’ю і мав батьків, яких відвідував кожні вихідні. Саша знав, що сім’я це найголовніше, що у нього є!