А що мене довело мене, так це те, що свекруха прийшла і сказала, що Сергій зламав стілець, а він ж її рідний онук
Прожили ми достатньо, щоб прив’язатися до одного і полюбити, але мабуть настав час розлучитися. Як би це не здавалося сумно, та й діти вже втомилися від наших постійних сварок, їм не вистачає найголовнішого, любові від обох батьків.
Я намагаюся приголубити дочку, чоловік кричить, мовляв, не обіймай її, а то на голову сяде. Але мені як мамі це боляче чути від нього, вона ж моя улюблена дочка.
Свекруха і зовсім шукає постійні причини, для нашої лайки, то син там щось накоїть, то ще чого небудь.
Та й я останнім часом змінилася, стала не така, як раніше, до зустрічі з чоловіком, була більш весела. Він не може цього зрозуміти, що я просто втомилася від всього цього.
Очі його друзів постійно в мою сторону дивляться косо, брат і зовсім мене постійно в чомусь звинувачує. А що мене остаточно вивело, так це те що свекруха прийшла і сказала, що Сергій зламав стілець, так він ж її рідний онук.
Мені довелося наступного дня, йти і купувати цей стілець. Я просто зібрала мовчки речі і пішла до мами з дітьми, так після цього і зовсім всі стрепенулися.
Почали мені промивати мізки, повертайся додому у вас сім’я і все інше.
Мені вже якось все одно, просто мене зовсім ні хто не розуміє, і не хочуть слухати. Мама каже що прожила без тата все життя, тепер шкодує що розлучилася. Але я також жила без обох батьків, вони мене в той час зовсім не хотіли і слухати.
Ось уже як тиждень ми живемо окремо, чоловік зовсім перестав дзвонити, а недавно бачила його з іншою дівчиною.
Я рада за нього що він знайшов щастя, але тільки він мені розлучення зовсім не давав, сказав таку як я більше ні знайде. Але я знайшла своє щастя, знайшла собі нового чоловіка.