13 ознак поганих батьків, які псують майбутнє дітей, навіть не усвідомлюючи цього
У батьків підхід до виховання різний. Одні ввавжають за краще виховувати дітей в строгості, контролюючи кожен їх крок. Інші займають роль спостерігачів і наставників, дозволяючи нащадкам приймати власні рішення і робити помилки.
Зрозуміло, що і ті, і інші бажають своїм дітям тільки найкращого. На жаль, не всі батьки є хорошим прикладом для своїх дітей. Звичайно, всі ми час від часу робимо помилки, але деякі батьківські промахи можуть обійтися дітям занадто дорого.
Ось 13 головних помилок, які допускають погані батьки. Постарайтеся їх не повторювати.
1. Погані батьки не можуть створити для дітей безпечне і сприятливе середовище.
На думку деяких батьків, тільки суворе поводження з дітьми матиме належний ефект – навчить сина або дочку жити в реальному світі. Можливо, це і так, але такий підхід до виховання також загрожує відсутністю по-справжньому близьких відносин між батьками і дитиною.
Всі ми потребуємо любові і прихильності. Незважаючи на всі наші слова і вчинки, ми повинні відчувати себе в безпеці, тобто відчувати безумовну батьківську любов. Тільки в цьому випадку ми проявляємо сміливість і пробуємо щось нове.
В умовах жорсткої любові у дитини немає права на помилку. Тому такий підхід невірний.
2. Погані батьки критикують кожен крок дитини.
Зайва критика тільки шкодить дитині. Через таке негативне ставлення вона втрачає впевненість в собі і мотивацію, відмовляється пробувати щось нове.
Діти часто роблять помилки і вчаться на них. І це абсолютно нормально. Постійне засудження – це не вихід. Батькам потрібно знайти баланс між позитивним і негативним зворотним зв’язком.
Використовуйте заохочення, а не критику, щоб вплинути на дитину.
3. Погані батьки постійно вимагають уваги від своєї дитини.
Деякі батьки вважають дітей вічними боржниками. А як же! Адже вони так багато для них зробили! Вони не розуміють, що дитина – не їхня власність, вона має право на власне життя і не зобов’язана завжди бути поруч з ними.
Надайте дітям час і місце для усамітнення. Ніякі відносини не повинні бути примусовими!
4. Погані батьки прикро жартують над своїми дітьми.
Образа дітей неприпустима, навіть якщо ви робите це з посмішкою на обличчі. Ви звикли постійно насміхатися над неправильними або невмілими діями ваших дітей? Таке ставлення позбавляє їх впевненості в собі і принижує їх самолюбство.
Не жартуйте над тим, як ваша дитина виглядає або веде себе. Краще обговорити з дитиною те, що вас турбує, наодинці і доброзичливо.
5. У поганих батьків у всьому винні тільки діти.
Діти у таких батьків винні навіть в їх власних проблемах! Оскільки більшість дітей вірять кожному слову батьків, така поведінка може сильно вплинути на психіку дитини.
Ставши дорослим, вона напевно буде терпіти образи і звинувачення від коханої людини, тому що буде вважати, що така поведінка абсолютно нормальна, і вона не заслуговує на краще.
6. Погані батьки забороняють дітям виражати емоції.
Використання фраз “хлопчики не плачуть”, “хороші дівчатка так себе не ведуть” у вихованні дітей є неприйнятним. Дітям теж потрібно висловлювати свої емоції. Це дозволяє їм звільниться від накопиченої злості і роздратування.
Вони виростуть рішучими, турботливими й люблячими людьми. Головне – не придушувати їх емоції. Це може привести до депресії і самотності. Заохочуйте дитину розповідати вам про свої почуття.
7. Погані батьки часто поводяться лякаюче і непередбачувано.
Дитина не повинна боятися своїх батьків. Не потрібно карати дитину за всі її дії, які вам не подобаються, інакше вона втратить бажання взагалі що-небудь робити, вона буде боятися говорити з вами про важливі речі.
Пізніше це сильно відгукнеться їй в житті. Повага до батьків і страх по відношенню до них – різні речі. Постарайтеся створити в сім’ї безпечну і люблячу атмосферу, дайте дитині знати, що вона завжди може поговорити з вами або звернутися за порадою.
8. Погані батьки не беруть до уваги думку дітей.
Дуже важливо залучати до процесу прийняття важливих рішень всю сім’ю. Коли ви вирішуєте, куди піти повечеряти або відправитися у відпустку, запитаєте свою дитину про те, чого їй хочеться.
Якщо ви не приймете побажання дитини до уваги, обов’язково поясніть їй мотиви такого вчинку спокійно і зрозуміло.
9. Погані батьки намагаються втілити в дітях свої власні нездійснені мрії.
Найвищий акт егоїзму – змушувати дитину робити те, про що ви самі мріяли, але що так і не змогли втілити в життя. Не змушуйте дочку займатися танцями, якщо ви самі мріяли про кар’єру танцівниці.
Не змушуйте сина вивчати право, якщо колись хотіли стати успішним юристом. Ваша дитина – не ви, це окрема особистість, яка має право на свої думки, ідеї та бажання.
Дозвольте своїм дітям приймати власні рішення, тому що інакше ніхто з вас не буде щасливий.
10. Погані батьки використовують гроші або почуття провини для отримання контролю над дитиною.
Такі батьки дарують дітям подарунки або постачають грошима в надії отримати від цього певну вигоду. Не намагайтеся купити любов і повагу вашої дитини! Заробіть їх по-іншому.
Просити вибачення таким способом теж не потрібно. Вчіться визнавати свої помилки і правильно вибачатися перед дітьми, бо вчинки говорять голосніше, ніж слова.
11. Токсичні батьки грають з дітьми в “мовчанку”.
І це насправді з боку виглядає дуже нерозумно. Що за дитячий садок? Хто з вас дитина?
Вчіться спілкуватися з дітьми, промовляйте моменти, які вас турбують. Мовчання є пасивно-агресивною поведінкою.
12. Погані батьки не звертають уваги на особистий простір дитини.
Повага до дитини повинна проявлятися перш за все в повазі її особистісних кордонів. Кожній дитині необхідний особистий простір і конфіденційність. Стукайте, перш ніж увійти в кімнату дитини, особливо якщо це підліток.
Не давайте порожніх обіцянок. Якщо ви ніколи не приходите додому вчасно, чому ви очікуєте, що це будуть робити ваші діти?
13. Для токсичних батьків діти – вічні боржники.
Ви багато чим пожертвували, щоб мати дитину? Це ваші проблеми. Ви самі вирішили звалити на себе цю ношу. Вся відповідальність за це рішення лежить тільки на вас. Тому не вимагайте від дорослих дітей бути поруч з вами, розважати вас і підтримувати.
Викиньте з голови думку, що ваші діти зобов’язані про вас дбати! Інакше вони будуть сприймати вас як тягар і спілкуватимуться з вами з невдоволенням і небажанням. Пам’ятайте, що ми самі відповідаємо за власне щастя!