Потяги йшли один за іншим, пасажири їхали, старенька залишалася проводжати їх поглядом
Життя йшло своєю чергою, поїзди пролітали мимо. Пасажири роз’їжджалися зі станції. Але було місце, де час ніби завмер. У невеликому куточку сиділа жінка в чорному. Дуже худенька жіночка, яка втомилася від життя. Горбилась і щулилася від холоду, в вузлику поруч ні крихти їжі. Тільки ікона і хусточка. Може, останнє, що бабуся собі приготувала? Люди до …