Ми з чоловіком самі живемо небагато. За станом здоров’я я поки що не можу влаштуватися на роботу. Тож мене та двох дітей тягне на собі Олег. Тим не менш, коштів з натягом, але вистачає на основні потреби. Іноді так трапляється, що я позичаю гроші подрузі, по душевній доброті. Я просто не можу їй відмовити: Дарина вміло маніпулює та добивається того, чого хоче. Я іноді можу піти навіть на те, що дітей своїх залишу без тістечок, а подрузі дам у борг
Мене ще з дитинства мама привчала до того, щоб я ділилася з тими, кому потрібніше. Тому я так і роблю, хоча я не думаю, що Даша за доходами знаходиться нижче за мене.
Вона одружена, але поки що бездітна, і працює нарівні з чоловіком. Вони обидвоє – керівники середньої ланки, але, при цьому, у Даші майже кожен місяць відбуваються незрозумілі обставини, які вимагають термінових вкладень.
У такі моменти у мене проскакує злість та образа на маму. Адже це вона мені вселяла з дитинства, що треба ділитися з тими, хто просить твоєї допомоги. А ти можеш і потерпіти!
Але я розумію, що вже давним-давно – не дитина, і маю сама навчитися говорити “ні”, коли я чогось не хочу або не можу. А не утискати себе і свою сім’ю, аби іншим було добре!
Ось зараз мені доля виклала урок, який я повинна засвоїти раз і назавжди! Місяць тому до мене додому пізно ввечері прийшла Дарина і почала розповідати, що їй нема чим сплатити комуналку.
Вона навіть принесла із собою квитанцію щодо оплати газу. Я не знаю, що вони вдома роблять із ним, але боргу у них набігло на девʼять тисяч! Подруга плакала та благала мене допомогти, інакше вони залишаться без життєво необхідного ресурсу. Газовики обіцяли їм перекрити постачання найближчими днями, якщо вони не сплатять борг.
У чоловіка вже третій місяць затримують зарплату, а на її оклад вони ледве зводять кінці з кінцями. Я їй не вірю щодо зарплати чоловіка, бо він працює у серйозній фірмі.
Це питання швидко вирішується скаргою до прокуратури, і багато роботодавців це чудово розуміють. А вже великі і серйозні фірми, що зарекомендували себе на ринку, не псуватимуть свою репутацію.
Але сперечатися з Дашею я не стала, та й це було б марно. Від неї разило спиртним, і, коли вона починала лити крокодилячі сльози, я розуміла – вона вже встигла заглушити своє “горе”.
Ми з дітьми мріяли закотити класне свято – таке, якого в нас ніколи не було. Я хотіла порадувати свою сім’ю та подарувати відчуття справжнього великого свята!
Але моя слабкість виявилася сильнішою за бажання ощасливити сім’ю, і я дістала з засіків випрошену суму і віддала подрузі. Мій чоловік тоді чергував у нічну зміну, а діти вже спали. Подруга ще раз подякувала, розплакалася. Вона пообіцяла віддати ці гроші через 2 тижні – саме коли її чоловікові виплатять зарплату.
Я повірила їй та віддала додому. Своєму чоловікові я не почала розповідати про це. По-перше, він не знав, що я змогла накопичити цю суму, а по-друге, я ж хотіла зробити йому сюрприз.
Сюрприз, звісно, вийде, але зовсім неприємний. І я не знаю, як бути. З того дня Даша сильно змінилася. Вона перестала мені дзвонити, хоча раніше щодня сама дзвонила щодня і запрошувала прогулятися. Подруга різко стала дуже зайнятою.
У неї на роботі стався різкий завал, якого ніколи не було. За два тижні я акуратно натякнула їй на борг, запитавши про зарплату чоловіка. “Що за запитання ти мені ставиш?! Навіщо тобі знати, отримав мій Петя зарплатню чи ні?!”.
“Тому що я хочу отримати назад позичену суму. Мені вже час закуповуватися на майбутнє свято …”. “Яку суму?! До чого тут я?!”. “Як же? Я тобі дала 9 тисяч на закриття боргу по газу, забула?”
“Які 9 тисяч? У мене немає ніякого боргу і ніколи не було! І грошей я в тебе не позичала. Знайшла дурну!” Дарина повісила трубку і ще два тижні її не піднімала. Я вирішила подзвонити з чужого номера, і, диво, подруга вийшла на зв’язок!
Я нагадувала про себе і про той вечір, коли вона плакала на порозі і показувала квитанцію з боргом. Даша спочатку здивувалася, почувши мій голос, а потім сказала, що вона не бігає ночами по гостях, і жодних боргів вона не має ні перед ким. Знову повісила слухавку.
Як мені тепер бути? Вона має повернути мені мої гроші! Але як довести, що я їх справді їй зайняла? Жодних свідків цьому немає: були тільки ми вдвох і сплячі діти в кімнаті. Розписку я ніяку не брала з неї.
Для мене це велика сума і дала я її на шкоду власній родині. Я боюся навіть чоловікові зізнатися – я втрачу його довіру. А як тепер бути – розписку я не брала у Даші, адже я була впевнена в ній.