Як зберегти життєві сили та інтерес до життя після 60. Три правила
Правило перше – не треба боятися чужих історій
Одна з найбільших помилок сприйняття – страх перед старістю через спостереження за чужим досвідом. Простіше кажучи, жінка бачить безпорадну, нікому не потрібну стареньку і вирішує, що така доля чекає і її саму. Помилкове переконання заповзає, як отруйна змія, у підсвідомість і починає знищувати розсудливість.
У гештальт-терапії цей психологічний захист називається “конфлюенція”, тобто, психологічне злиття. “Якщо вона така нещасна, значить, я теж буду такою ж нещасною”. Видихайте з полегшенням! Не будете! А якщо й будете, то не такі! Навіть ваше гіпотетичне нещастя буде зовсім іншим, особисто вашим. А якщо не приміряти на себе і не притягувати чужі біди і проблеми, вони взагалі можуть вас оминути.
Ви не можете бути ні на чиєму місці! І нема чого думати про те, як ви будете на місці іншого. Усі люди різні, і у вас були інші батьки, інші друзі, інші діти та інше життя. Ви не можете бути ні на чиєму місці, тільки на своєму. Немає сенсу витрачати свою енергію на переживання чужого жаху. Кожне і щастя своє індивідуальне, і жах свій власний. Ні щастя, ні жах ніколи не копіюються.
Правило друге – жити тут і зараз, у своєму віці та у своїх обставинах
Щоб не жити з жахом від чужої старості, краще заспокоїтися і подумати, що можна зробити тут і зараз, у вашій ситуації, щоб з вами це не сталося.
Неконтрольований страх, особливо якщо людина тримає його в собі і не ділиться своїми переживаннями з близькими людьми, забирає багато життєвих сил. І в результаті замість того, щоб зберігати сили, відновлюватися після напруги, скидати непотрібну тривожність у спілкуванні з тими, хто вас підтримує та розуміє – варварська витрата життєвих сил повз мету.
Стримування та блокування сильних емоцій – це шлях до психосоматичних захворювань.
Боятися треба та важливо! Страх – одна з п’яти базових емоцій, без яких неможлива здорова психіка. Але боятися потрібно того, що вже відбувається, що загрожує життю прямо зараз, а не потім, у майбутньому, та ще й невідомо у кого. Як кажуть, вирішуйте проблеми в міру їхнього надходження!
Правило третє – вибирайте режим витрачання життєвих сил, що відповідає віку та потребам
Активний спосіб життя – це піша ходьба або скандинавська ходьба, прогулянки скверами та парками, відвідування басейну, масажу та інші відновлювальні заходи. Робота, що руйнує здоров’я – не активний спосіб життя, а самогубство.
Давайте будемо чесними! Робота двірника – одна з найважчих робіт, пов’язана з раннім підйомом та великим фізичним навантаженням. Такий режим дня доречний на 30-40 років, але недоречний у 60! Людина, яка в 60 років влаштовується на важку фізичну роботу, втрачено зв’язок між тілом і свідомістю. Голова просто не розуміє, що ресурсів життєвих сил 60 років просто немає і не може бути для такої роботи!
Якщо фінансова ситуація змушує працювати в пенсійному віці, важливо експлуатувати свій організм в особливому режимі енергозбереження. Важливо вибирати роботу, що відповідає віку і силам, що залишилися.
Важливо ретельно стежити за здоров’ям, пройти обстеження у всіх фахівців та приймати призначені препарати, тому що у віці 60+ обов’язково мають бути виявлені хронічні захворювання. До цього часу навіть при щадному навантаженні, ідеальному здоровому харчуванні і прекрасній екології внутрішні органи вже частково зношуються, їх функції знижуються.
Щоб працювати в пізній зрілості, потрібно створити максимальні умови для відновлення життєвих сил після роботи – це глибокий сон, повноцінний відпочинок та отримання позитивних емоцій. А позитивні емоції можна отримати від спілкування із друзями, від хобі та спілкування з природою.