Батьки брали кредит на весілля сестри, та обіцяла його закрити з подарункових грошей, але натомість вони з чоловіком відлетіли відпочивати
Моя сестра вмовила батьків взяти кредит заради її шикарного весілля, обіцяючи сама його погасити з подарункових грошей. А сама посвистала з чоловіком у теплі краї. Батьки тепер четвертий місяць самі платять цей кредит. Від мене допомоги не приймають, а сестрі й турбот мало, вона як із курорту повернулася, тепер ось роботу вирішила змінити, нічого не гнітить людину.
У нас із сестрою різниця дуже відчутна – п’ятнадцять років. Вона у батьків раптова пізня дитина, яка для них була просто якимось благословенням.
Ця зірка вирішила, що двадцять один рік саме час грати весілля. Вирішила та вирішила, хай грає, хто ж їй заборонить?
Тільки на весілля зазвичай йде дуже багато грошей, яких у сестри, яка тільки-но вчора закінчила вчитися, немає. Де взяти грошей? Потрібно просити у батьків.
Вона й попросила, але у мами з татом такої суми просто не було, вони дуже витратилися на навчання нашої зірки. Багато грошей туди ввалили. Але сестра підкинула варіант. Запропонувала взяти кредит, зіграти весілля, а з подарованих грошей закрити згодом кредит. Чому вона була впевнена, що подарунки відіб’ють весілля, я не знаю.
Мені батьки теж не стали нічого говорити, а просто тихо взяли кредит для улюбленої донечки. Швидко витратили гроші на підготовку, тож коли я дізналася, навіть кричати вже сенсу не було.
А далі все пішло ще цікавіше. Сестра зіграла весілля, отримали в подарунок якусь суму грошей, але навіть і не подумала віддати їх мамі та татові в рахунок кредиту.
Вона заявила, що цієї суми все одно не вистачить, щоб його повністю закрити, тому вони із чоловіком на ці гроші вже купили путівки. І вони реально з чоловіком відлетіли відпочивати.
А мама та тато платили кредит зі своїх невеликих пенсій та підробітків. Від мене вони гроші не брали і не беруть, кажуть, що розберуться самі.
Я розумію, чому вони так чинять. Їм просто переді мною соромно, що їхня зірка знову їх обдурила, як бувало вже не раз. Тільки раніше масштаби були якось трохи скромнішими.
Але далі – більше. Сестра з чоловіком повернулася з відпочинку і замість того, щоб ломитися на роботу та віддавати батькам гроші, вона звільнилася. Сказала, що хоче знайти те, що їй до душі, до чого має покликання.
Вона має покликання обманювати довірливих людей, як наші батьки, але ця ніша вже дуже щільно зайнята, навряд чи вона знайде, куди там втиснутися. А все інше в неї виходить зовсім не дуже.
Я пробувала з нею спілкуватися спокійно. Пояснювала, що мама з татом уже літні люди, які на пенсії підробляють, щоб не бути тягарем нам, своїм дітям. А вона на них ще й повісила кредит.
Але сестра в мене дерев’яна, тож від неї аргументи відскакують. Вона обіцяє тільки, що як стане на ноги, так одразу почне віддавати батькам гроші.
Поки вона цього робити не може, сама сидить без роботи, а зарплати чоловіка на все не вистачить. І ось чому я жодного разу не здивована такій відповіді?
Руки прям сверблять. Батьки там здоров’я залишають, а вона не може знайти собі роботу до душі.
Подруга каже, що я даремно так шаленію. Батьки її такою виховали, вони й пожинають плоди. Так-так, але вони і мені батьки, тому мені все одно їх шкода, хочеться, щоб вони жили, а не існували.