“Ми повечеряємо, а ви тут почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з дочкою, і син став на бік матері
Як би ви вчинили, якби родичі другої половинки не запросили вас до столу? Образилися б або поставилися з розумінням, заплющили очі на таку поведінку? Ось героїня нашої сьогоднішньої історії не розуміє, за що так жорстоко з нею обійшлася свекруха.
Олена раніше пішла з роботи, щоб забрати доньку з гуртка і відвезти до поліклініки. У звичайній лікарні потрібних фахівців не було, тож їхати довелося на інший кінець міста, до дитячої поліклініки. Поки черга, консультації, то се, пройшла не одна година. Надворі стемніло. Олена з донькою були неймовірно голодні та втомлені і вже з нетерпінням чекали, коли ж нарешті поїдуть додому.
Олена зателефонувала чоловікові: думала, що він забере їх після роботи на машині. Той сказав, що за п’ять хвилин від поліклініки живе його мама, тому можна зайти до неї. Олена відразу якось не хотіла вирушати до свекрухи, але не через погані стосунки, а просто тому, що незручно, не звикла з’являтися без попередження. Все-таки вже пізній вечір, а люди не чекали гостей. Але чоловік сказав, що чекатиме на неї у своєї мами.
У результаті Олені нічого не залишалося, як погодитись. Вона попросила чоловіка попередити свекруху про їхній візит. Сама ж жінка з донькою дорогою зайшла в магазин, купила тортика до чаю, соку, трохи фруктів. Виховання не давало з’явитися з порожніми руками.
Коли Олена зайшла в будинок до свекрухи, то одразу відчула запах борщу, котлет та смаженої картоплі. У животі забурчало: жінка не їла цілий день. Благо хоч донька з’їла пару бутербродів, поки вони чекали на свою чергу у лікаря.
Поруч стояли тарілки з м’ясною та сирною нарізкою. На плиті вже чекало друге: картопля з котлетами. Олена вже подумала повернути в бік кухні, але свекруха вказала їй на двері вітальні і попросила почекати, поки чоловіки повечеряють, а потім вже Олену і доньку запросять до чаю.
Невістка була в шоці. Їй навіть якось одразу їсти перехотілося. Невже не можна було хоча б із ввічливості запропонувати повечеряти? Адже свекруху попереджали про прихід. А тут і невістка голодна, і дитина голодна. Ну як так?
Олена мовчки сиділа у вітальні, уткнувшись у телевізор. Коли її покликали до чаю, вона відмовилася, пославшись на те, що немає апетиту і лише дозволила доньці піти на кухню випити чаю і з’їсти тортика
По дорозі назад додому Олена не витримала і влаштувала чоловікові “допит із пристрастю”. Були підозри, що він просто не попередив свою маму про візит. Але той відповів, що попередив. Коли Олена запитала, чому тоді її не почастували хоча б однією котлеткою, чоловік знизав плечима і сказав, що нічого такого в цьому не бачить.
Зрештою, Олена доросла жінка і з голоду не вмирає. По-друге, їжа була розрахована лише на двох людей: на нього та на свекра. Як “залізний аргумент” чоловік навів той факт, що його мама теж не вечеряла з ними. І нічого, не пoмepла наче.
Після цього інциденту Олена ще тиждень не розмовляла з чоловіком, і досі їй прикро, що він став на бік своєї мами. Ну а свекруху вона всіляко уникає і вже понад півроку не заходила до неї у гості.