Батьки нареченої мого сина поспішали нас із весіллям. Дізнавшись, що квартиру ми вже купили, перестали спілкуватися
Ми у шлюбі з чоловіком уже 32 роки. Ми маємо сина Вадима. Ми все життя працюємо для того, щоб у нього було все. На наше щастя, це не призвело до того, що він став розбещеним і лежить на дивані. З того моменту, як син здобув вищу освіту, він повністю сам себе забезпечує та ще нам допомагає фінансами.
90-ті роки для нашої сім’ї були складними, ми припустилися багато помилок, які стали причиною того, що зараз у нас нічого немає з нерухомості, крім двохкімнатної квартири, де ми живемо з чоловіком. А син тривалий час орендував квартиру, але коли його стосунки з Варварою стали серйозними, ми стали думати про придбання нерухомості.
А коли їхні стосунки дійшли до весілля, ми стали близько спілкуватися з батьками нареченої сина. Все ж таки діти повинні жити своїм життям, а батьки своїм. Вони займаються тим, що будують свою сім’ю, а ми їм у цьому допомагаємо чи відкрито, чи таємно. Але Варини батьки цю ініціативу підтримали надто по-своєму.
Вони були в курсі того, що хочемо купити дітям квартиру. Але за всіма розмовами з ними ми зрозуміли, що вони брати участь у цьому не хочуть. Отже, розраховувати ми могли лише на себе. вони ж сказали, що допоможуть із ремонтом після придбання нерухомості.
Далі вони стали насідати на нас та нашого Вадима. Кожна зустріч проходила під гаслом «Що ви тягнете? Давайте вже одружуйтеся швидше». Мама Варі вже домовилася про банкет з приводу урочистості в якомусь кафе, а Вадима вони все ж таки «умовили», щоб вони пішли подавати заяву.
Мене це дуже засмутило, оскільки я твердо вирішила, що квартира має бути лише Вадима. Я не вчора народилася, за своє життя встигла побачити багато ситуацій. Щоб не сталося, але у сина має бути свій дім. Саме це стало причиною, що я переглянула варіант із покупкою квартири в новобудові і ми придбали вже готовий варіант, але 90-х років.
Для мене було дуже важливо, щоб квартиру ми встигли купити до походу в РАЦС і все вийшло. Коли батьки нареченої дізналися про це, було видно, що це їм дуже не сподобалося. А я якраз хотіла побачити їхню реакцію на цю новину. Причому Варя теж засмутилася, але мені здалося, що причиною була те, що вона хотіла жити в новобудові, а не знову в старому будинку.
Натомість батьки, які так поспішали із весіллям, швидко припинили це робити. А ще перестали спілкуватися з нами, навіть на дзвінки не відповідають. Діти ж зіграли весілля та вже разом 3 роки. Я ніколи не хотіла лізти у їхні стосунки, адже це завжди лише призводить до поганого. Але я зробила те, що хотіла.