Спочатку бабуся нікому не потрібна була, крім мене. Але коли всі дізналися про заповіт, то захотіли забрати бабусю собі. Але мудра старенька поставила всіх на місце

Спочатку бабуся нікому не потрібна була, крім мене. Але коли всі дізналися про заповіт, то захотіли забрати бабусю собі. Але мудра старенька поставила всіх на місце

Мене звуть Аліна, а мого чоловіка звати Коля.

Відносини у мене з моєю свекрухою не склалися з самого початку. Я довгий час не могла зрозуміти: що ж я роблю не так? Але потім Коля мені все пояснив: справа не в мені, а в ньому. Просто мама Колі його ненавидить. А так як я його дружина, то його мама не злюбила і мене. Якби на моєму місці була якась інша дівчина, то мама Колі її теж би не злюбила.

Коли Коля мені розповів про те, що мама його просто ненавидить і все життя його ображає, то я навіть одразу йому не повірила. Але коли Коля мені все розповів, то я була просто в шоці.

У мене були просто дуже хороші батьки, які мене любили, і тому я не могла зрозуміти: як же рідна мати так може ставитися до своєї дитини?

Як показав час, Коля нічого не перебільшував на рахунок своєї мами і сестри з братом.

У чому ж була справа? А вся справа була в тому, що Колю свекруха народила, навіть не вийшовши заміж. Просто вона закохалася в чоловіка, а він її обдурив і кинув вагітною. Всю ненависть до чоловіка мама Колі перенесла на ні в чому не винного сина.

Так вийшло, що Коля ще й був сильно схожий на свого батька. Ось мати з дитинства його і ненавиділа.

Правда, потім вона вийшла заміж. І до речі, дуже навіть вдало. У Андрія Семеновича була ділова жилка, він зміг зайнятися бізнесом і не розорився навіть тоді, коли багато хто став банкрутами.

Наталія Василівна народила від Андрія Семеновича двох дітей – сина і дочку. Сам Андрій Семенович дуже добре ставився до Колі, а ось рідна мати, брат з сестрою постійно ображали Колю і всіляко його принижували.

Андрій Семенович був дуже хорошим чоловіком і чудовим батьком. Він до Колі ставився також як і до своїх рідних дітей.

– Мені часто здавалося, що мій вітчим – це мій рідний батько, а ось моя мама постійно ставилася до мене як мачуха, – зізнався мені мій чоловік.

Ми з Колею спочатку жили на орендованій квартирі, але ні в кого допомоги не просили. Спілкувалися ми тільки з Андрієм Семеновичем. А свою свекруху, Ігоря та Анну я бачила всього кілька разів.

Потім трапилася біда: у Андрія Семеновича стався інфаркт і він помер. Після похорону всіх родичів запросили до нотаріуса.

– А ти навіщо прийшов сюди? – запитала мати у мого чоловіка.

– Не знаю. Мене теж запросили.

Коли нотаріус ознайомив всіх з заповітом покійного, то свекруха, Ігор і Аня почали кричати і обурюватися:

– Цього не може бути! Він не міг з нами так вчинити! Це не справжній заповіт! Колька, ти підкупив нотаріуса!

Виявляється, Андрій Семенович залишив своїй дружині розкішний будинок, в якому вони жили. А своїм дітям він подарував по хорошій двокімнатній квартирі.

– Чому ж батько і Колі залишив стільки ж, скільки і нам? Адже ми його рідні діти, а Коля йому ніхто ?! – стали обурюватися Анна та Ігор.

Нотаріус повідомив нам про те, що остання воля Андрія Семеновича буде оголошена в нараді через півроку. Але опротестувати заповіт у них би не вийде. Про це їм відразу ж повідомив нотаріус: адже все складено згідно із законом.

Ми переїхали жити в квартиру, яку Коля отримав у спадок від свого вітчима.

Вже через тиждень мені подзвонила свекруха і заявила про те, що бабуся – мати Андрія Семеновича буде жити тепер з нами.

– А ви як думали? Отримали просто так квартиру і все? Відпрацьовуйте тепер! Я не збираюся терпіти цю хвору стару в своєму будинку.

Коля поїхав за бабусею, а я залишилася вдома – щоб приготувати для неї кімнату.

Катерина Григорівна завжди допомагала синові і невістці. Вона виняньчила всіх своїх онуків. А ось тепер, коли постаріла, пережила інсульт, після якого так і змогла оговтатися, стала нікому не потрібною.

До Колі Катерина Григорівна ставилася завжди дуже добре. Після хвороби Катерина Григорівна не могла ходити і пересувалася тільки на інвалідному візку.

Ми з Колею стали доглядати за бабусею. Втім, це було не так вже й важко.

Катерині Григорівні було дуже прикро, що від неї відмовилися рідні внуки і невістка.

– Ох і розпестила їх мати. А ти ось виріс іншим: добрим і хорошим, Миколка. І дружину собі таку ж знайшов.

Катерина Григорівна навіть примудрялася нам допомагати: їсти варила. А ось невістка і рідні внуки навіть їй жодного разу не зателефонували. Вони просто викреслили бабусю зі свого життя і все.

Минуло півроку. Нас запросили для оголошення заповіту Андрія Семеновича.

Коли Коля приїхав до адвоката разом з Катериною Григорівною, то Ігор і Аня закричали:

– А її ти навіщо привіз? Вона-то тут навіщо? Адже вона не має ніякого відношення до спадщини!

Вже цілий тиждень Ігор і Анна сперечалися про те, хто ж очолить фірму батька? Але адвокат приголомшив їх, прочитавши заповіт: весь свій бізнес і всі свої гроші Андрій Семенович заповів своїй матері. Після такої новини в кабінеті настала гробова тиша.

Ігор і Анна не могли повірити в те, що відбувається. Першою отямилася Аня.

– Бабусю! Ти не будеш ти більше у Колі жити. Він тобі чужий! Будеш тепер жити у мене!

– Чому це раптом? У мене дружина – лікар, раптом що, вона бабусі допомогти зможе! Так що бабуся замешкає в мене! – заявив Ігор.

– Та ні! Катерина Григорівна повернеться жити до мене! – сказала Наталія Василівна.

Не знаю, чим би справа закінчилася, якби Катерина Григорівна не сказала:

– Припиніть це неподобство негайно. Я як жила у Колі, так у нього і буду жити. Мені у нього дуже добре.

Бізнес сина Катерина Григорівна переписала на Колю. Я йому допомагаю. А гроші вона поділила порівну між усіма своїми онуками.

Тільки ось Ігорю і Ані вони щастя не принесли. Ігор програв всі гроші в азартних іграх. А Аня зв’язалася з якимось шарлатаном, який обманом забрав у неї всі гроші. Вона встигла від нього завагітніти і народити дитину. Вона навіть залишилася без квартири, яку отримала в спадок від батька. Тепер Аня з сином живуть в одному будинку з Наталією Василівною.

А я народила близнюків. Дівчинку ми назвали Катею – на честь Катерини Григорівни. Вона цим дуже пишається. А ще ми купили квартиру побільше: щоб було не тісно. Нам дуже добре всім разом.

Кожен отримав те, що заслужив.