Антон поїхав у відрядження і не повернувся. Лише через півроку Інна, яка залишилася з дітьми на вулиці, дізналася, де чоловік
Інна та Антон прожили разом дев’ять років. Він забезпечував сім’ю, вона була домогосподаркою, виховувала сина і дочку. Антон не хотів, щоб дружина працювала, йому подобалося бути добувачем, її «героєм», і повертатися після роботи в затишну квартиру, в якій смачно пахне вечерею. Сім’я мала середній достаток, як то кажуть, “і не багаті, і не бідні”.
Антон працював у відділі продажів однієї з великих компаній, але завжди прагнув до більшого. Одного разу він повідомив Інні, що інвестував в бізнес за кордоном, і доведеться іноді їхати на вихідних, щоб контролювати, як просуваються справи. Дружина зайвих питань не задавала. Вона довіряла чоловікові і була впевнена, що їх чекає прекрасне майбутнє.
Перші кілька місяців Антон витрачав на поїздки за кордон всього кілька вихідних. Але з часом став їхати і по буднях, а іноді не повертався додому весь тиждень. Він говорив, що його проект “приймає форму”, і тому необхідно бути на місці. “Як тільки справи підуть в гору, ми купимо житло побільше і кожні вихідні будемо вибиратися сім’єю на відпочинок”, – обіцяв Антон Інні.
Жінка не запідозрила нічого поганого, адже чоловік завжди приділяв багато уваги їй і дітям, коли був удома, незалежно від того, наскільки він втомився. Пристрасть між подружжям не згасла, тому Інна жила з почуттям, що їх шлюб був щасливим.
Через деякий час Антон сказав дружині, що більше не працюватиме агентом з продажу, щоб зосередитися на своєму бізнесі на повний робочий день. Він також запропонував їй продати їх двокімнатну квартиру і купити будинок. Спочатку Інна сумнівалася, але чоловік запевнив, що все буде добре.
Два місяці по тому з’явився покупець, але сім’ї ніяк не вдавалося знайти відповідне житло: Антона постійно щось не влаштовувало. Інну охопило хвилювання, тому що через місяць вони повинні були звільнити квартиру, а іншого житла все ще не було.
Тим часом Антон попросив її перевести свою частку від продажу квартири на його банківський рахунок, щоб він міг зробити авансовий платіж, як тільки знайде підходящий будинок. В угодах з нерухомістю Інна нічого не розуміла, тому вчинила так, як просив чоловік.
“Врешті-решт, ми сім’я, і мої гроші – його гроші”, – думала вона.
Незабаром Антон знову поїхав, сказавши перед цим, що коли повернеться, вони нарешті зможуть переїхати в новий будинок. В той день Інна бачила свого чоловіка в останній раз. Минув тиждень, він не з’явився і не подзвонив. Жінка безперервно набирала його номер на мобільному телефоні, але чула лише “абонент недоступний”.
Інна запанікувала і від жаху почала дзвонити родичам і друзям Антона. Але ніхто не знав, де він. Деякі з його близьких були навіть здивовані, почувши, що у нього є бізнес за кордоном, – Антон ніколи не говорив їм про це.
Незабаром Інні з дітьми довелося з’їхати з квартири, щоб звільнити її для нових власників. Пощастило, що ті погодилися купити деякі меблі і техніку: з’явилося трохи грошей. Розуміючи, що вона виявилася з дітьми на вулиці і діватися їм нікуди, Інна набралася мужності і попросила про допомогу подругу. На щастя, та одразу відгукнулася і прийняла їх в свою маленьку квартиру.
Пройшов рік з тих пір, як Антон кинув сім’ю напризволяще. Інні вдалося зняти кімнату в квартирі у літньої жінки. Щоб звести кінці з кінцями, вона пече і продає пироги, підробляє прибиральницею. Часто затримує орендну плату, і дуже вдячна господині за те, що та проявляє розуміння і співчуття.
Інна часто плаче ночами в подушку через те, що не може дати доньці і сину все необхідне. Але вона не збирається здаватися …
Зараз діти перестали питати про свого батька. І Інна цьому рада. Не вартує він їх страждань. Випадкова зустріч зі старим другом Антона кілька місяців тому дала їй відповіді, які вона шукала. Виявилося, що у її “ідеального” чоловіка, насправді давно була коханка.
В регулярні відрядження за кордон він їздив разом з нею. І в даний час живе з нею. І частку грошей Інни від продажу квартири, без сумніву, витрачає на іншу жінку.
Незважаючи на це, вона все ще вважає себе дружиною Антона і на розлучення подавати не збирається. Принаймні до тих пір, поки він не прийде і не попросить про це сам. Як би Інна не ненавиділа його за те, що він зробив з нею і дітьми, частина її все ще любить Антона. В душі жевріє надія, що він коли-небудь все одно повернеться до них …