«Донечко, порахуй, чи вистачає мені на хліб?» Попросила мене бабуся простягаючи мені в долоні копійки

Більшість людей не в силах себе забезпечити, так як пенсії та заробітної плати ледь вистачає на проживання. Крім цього, потрібно ще оплачувати комунальні послуги, купувати дорогі медикаменти, купувати одяг і взуття. А якщо побутова техніка прийшла в непридатність, або щось зламалося, тоді без кредиту не обійтися.

Нам теж доводилося так жити. Щоб знайти роботу, ми з чоловіком вирушили в місто, проте, і там були труднощі: з однієї зарплати доводилося оплачувати комуналку, а з іншої – харчуватися і одягатися.

Якось раз мені потрібно було додому купити хліба, і я пішла в хлібний кіоск. У гаманці у мене була сума на дві буханки. Біля павільйону стояла старенька, перебираючи щось у руці.

Наблизившись до неї, вона мене помітила і сказала: «Доню, порахуй, чи зможу я купити хліба?». Я побачила, що у неї в долоньці точно не вистачить.

«Стривайте, пані», – я їй відповіла, і поспішила до кіоску. Купивши 2 буханки, одну з них я віддала бабусі. Вона у відповідь стала давати мені свої грошики.

«Не потрібно, це вам, я ще зможу заробити», – я сказала, ледь не заплакавши.

«Дякую, тобі, моя хороша», – відповіла бабуся.

Йдучи додому, по моєму обличчю котилися сльози. Мені стало прикро за те, що так багато хороших людей не можуть нормально жити, а змушені виживати