Я думала, що чоловік їздить не на риболовлю, а до коханки. Але одного разу він взяв мене з собою

Мій чоловік часто їздить на риболовлю. Цілком собі зрозуміле захоплення. У мене не було ніяких підозр, проте в один момент моя сусідка сказала, що він нібито до коханки насправді їздить. Ще й звинуватила мене, мовляв, довірлива занадто. Я була впевнена в коханому більше, ніж в собі самій, але зрадницьке зерно сумнівів посіяти в мені вдалося.

Не знаю, кому і що я хотіла довести, але рішення було прийнято: наступного разу обов’язково напрошусь на риболовлю разом з чоловіком! Хоча я так любила ці дні – коханий їхав з ранку, а я цілий день нічого не робила і насолоджувалася тишею. Але в цей раз інтерес переселив лінь.

В чергову неділю я встала з ранку раніше разом з чоловіком. Він здивувався, звичайно ж. А я поставила його перед фактом – їду з ним! Чоловік почав активно упиратися і вмовляти мене передумати. Але це лише зміцнило мої хворобливі сумніви, яких раніше-то і не було. Трохи посперечавшись, я наполягла на своєму. І пригода почалося.

І ми дійсно поїхали на риболовлю. Та не вдвох, а з його друзями! Як тільки я побачила їх дружну чоловічу компанію, всі сумніви відразу ж відпали. Чоловік весь ранок був поруч, нікому не писав і ні з ким не розмовляв. Друзі були вражені тим фактом, що я зголосилася їхати з ними. Напевно, їм це спочатку не дуже сподобалося, але в підсумку ми все одно рушили в путь. ”

Приїхали до озера неймовірної краси . Починається світанок, напівпрозорий туман, латаття, граціозні чаплі – атмосфера неймовірна. Але приїхали ми туди не тільки пейзажем милуватися.

Оскільки я була «позаплановим» товаришем в їх компанії, нормальної вудки для мене не знайшли. Зате в багажнику виявилася величезна бамбукова палиця! З неї чоловіки швидко спорудили щось, схоже на засіб для лову риби. Щосили регочучи, вони прив’язали крихітний гачок до волосіні. Потім дали банку з хробаками і показали, як потрібно підсікати.

Я залишилася рибалити близько машин, а чоловіки вирушили до «свого» тихого місця. Перед цим чоловік попросив трьох сидячих неподалік рибалок наглядати за мною (мабуть, його знайомі). Відкрила я банку, а там черв’яки. Ворушаться! Дуже неприємно.

Підхопити наманікюреними пальчиком черв’яка не вдалося – довелося просити тих самих рибалок по сусідству. Вони допомогли, хоча перед цим добряче посміялися над моєю шикарною вудкою. Закинула я її, почала чекати. Згодом щось клюнуло! Але зірвалось.

Згадала, що рибу можна ловити на хліб. Дістала бутерброд, відщипнула, насадила. Через пару хвилин поплавок стало тягнути вниз. Я з переляку смикнула так, що риба вистрибнула з води і, пролетівши у мене над головою, впала в п’яти метрах в траву. Я в шоці. Рибалки в шоці. Побігли шукати. Виявилося, це короп, вагою в 1 кг і 100 г!

Надихнувшись, я знову сіла ловити рибу. Знову на хліб. Історія повторилася, тільки на цей раз поплавок так посилено тягнувся вниз, що я не могла втримати вудку. Довелося кликати на допомогу рибалок. Сяк-так ми виловили рибу. Знову короп! Ось тільки вага його склав цілих 3 кг і 600 г (!).

Рибалки почали мене розпитувати, як я це зробила. Розповіла про хліб – довелося поділитися бутербродами. І поки мій чоловік повернувся, я зловила ще два великих коропа і чотири жирних карася. Мої сусіди-рибалки теж добилися гарного улову за допомогою хліба. А чоловік з друзями – 6 карасиків з долоньку. Як же вони очманіли! Їм уже було не до сміху.

Що ж, так я і стала завзятим рибалкою. Чоловік тепер навіть заздрить моїм уловам. А я навчилася насаджувати хробаків, справлятися зі спінінгом, очищати рибу і смачно її готувати. Спасибі ​​сусідці – без неї я б не захопилася новим хобі!