Син-підліток постійно злився на маму: за те, що вона стара, і ім’я дала йому безглузде. Поки одного разу сусід не розкрив йому очі

Син-підліток постійно злився на маму: за те, що вона стара, і ім’я дала йому безглузде. Поки одного разу сусід не розкрив йому очі

Терентій соромився своєї матері. Хлопцеві було всього сімнадцять, а їй – уже шістдесят. Він вважав свою маму старою. У дитинстві Терентій не дуже засмучувався з цього приводу. А ось в підлітковому віці став постійно сваритися з матір’ю і злитися на неї. Але одного разу до хлопця прийшов сусід і розкрив йому очі.

Того вечора Терентій знову не повернувся ночувати додому. Хлопець в черговий раз посварився з мамою. Він лаявся, кричав і тупотів ногами, а жінка спокійним голосом просила сина не дратуватися. Терентій в серцях сказав мамі, що вона йому набридла. Грюкнув дверима і пішов з дому.

Хлопець взагалі соромився своєї матері. Він вважав, що вона занадто стара. До того ж мама назвала сина дурним старовинним ім’ям – Терентій. У дитинстві через це над хлопчиком сміялися однолітки. Потім юнак придумав собі прізвисько Теренс. А раніше він сильно засмучувався.

У ровесників Терентія батьки були молодими, легкими на підйом. У порівнянні з ними мама хлопця здавалася старою. Іноді приятелі в дитячому саду говорили Терентію, що за ним прийшла бабуся. Але потім звикли, що ця жінка – мама хлопчика.

У дитинстві образи і засмучення забуваються досить швидко. А ось в підлітковому віці люди стають чутливими, під впливом гормонів як ніби відключається розум. І Терентій став часто конфліктувати з матір’ю. Жінка не була владною і майже нічого не забороняла синові.

Юнак злився на матір з будь-якого приводу, намагався зачепити якомога болючіше. Терентій постійно дорікав жінку за те, що та народила його в такому віці, та ще й без чоловіка. Все частіше хлопець йшов до своїх приятелів. Йому здавалося, що тільки вони розуміють і підтримують. А мама, навпаки, заважає жити.

В черговий раз посварившись з мамою, Терентій переночував у приятеля і повернувся додому, щоб взяти речі. Друзі запросили хлопця на вечірку до себе на дачу. Матері вдома не виявилося. Він подумав, що вона пішла за покупками. Він став збиратися на свято, але раптом почув дзвінок у двері.

На порозі стояв сусід хлопця, дядько Єгор. Терентій не встиг запитати, що потрібно чоловікові. Сусід схопив юнака за груди, затягнув на кухню і штовхнув на табурет. Дядько Єгор назвав хлопця невдячним щеням і додав, що через його поведінку мамі стало погано з серцем, і вона знаходиться в лікарні у важкому стані. Потім чоловік розповів Терентія всю правду.

Виявляється, мама усиновила його. Одного разу жінка відправилася в меблевий магазин за будівельними товарами, але погано знала дорогу. Повернувши за ріг, вона побачила Терентія, якому тоді було не більше двох років. Малюк сидів брудний, в лахмітті і гірко плакав. Жінка забрала хлопчика додому, викликала поліцію, яка так і не знайшла батьків дитини.

Потім вона вирішила усиновити Терентія. Але органи опіки спочатку відмовлялися віддавати малюка самотній жінці. Всім жителям під’їзду довелося писати на неї характеристику. З великими труднощами жінці вдалося усиновити дитину.

Дядько Єгор довго відмовляв її від цього вчинку, вважаючи, що не треба брати на себе таку велику відповідальність. Але мама Терентія не слухала сусіда. Закінчивши свою розповідь, чоловік додав, що юнакові повинно бути соромно за те, що він довів таку чудову жінку до інфаркту.

Коли дядько Єгор пішов, Терентій заплакав. Він лив сльози від сорому, як дівчинка.

Хлопець відчув себе покидьком, коли зрозумів, як сильно образив матір, яку біль їй заподіяв. Адже ця жінка присвятила все життя своїй любимій, хай і нерідній дитині. Вона врятувала його, коли хтось викинув малюка на вулицю.

На щастя, ситуацію ще можна було виправити. Терентій поспішив до лікарні. Хлопець благав адміністратора пропустити його в неприйомну годину. Мама анітрохи не здивувалася, коли побачила сина. Вона простягла руки і, притиснувши голову хлопця до своїх грудей, наїжачила його непокірне волосся, як у дитинстві.

А Терентій вбирав рідну материнську ласку. Він шкодував про те, що весь цей час був таким невдячним і грубим. Адже зовсім не важливо, скільки мамі років. Головне, щоб вона була жива і здорова.

Багато людей, особливо в перехідному віці, часто зляться на своїх батьків. Підлітки вважають, що мама і тато заважають їм жити, нічого не знають про сучасний світ. Але коли з батьками трапляється біда, невдячні діти каються в своїй поведінці. На жаль, іноді їм вже не вдається виправити ситуацію.