“Не тільки батько повинен мене утримувати, але й ти!” – заявив мені син
Син мій навчився вимагати, але виконувати свої обов’язки так і не навчився. Ми з чоловіком вирішили провчити його, адже далі так тривати не могло.
Марія була з чоловіком в розлученні, він виплачував аліменти в розмірі. Був звичайний вечір, як раз прийшли виплати на банківську карту, і Сашко вирішив мамі задати один нетактовне запитання:
– Невже ти за гроші тата вирішила одягнутися?
У неї дар мови пропав після почутого. На цю суму вона збиралася купити одяг для 15-річного сина, так як той помітно підріс.
Разом з обновками для Саші вона захопила собі пару шкарпеток, вартість яких була просто смішна. Маша зробила це машинально, навіть і не думала, за чиї гроші вона купує все. Але поведінка сина її розлютила. Одягнутися – це купити пару шкарпеток по акції?
Вона не сказала ні слова синові, просто повернула товар на прилавок. Жінка прямувала за Олександром, він хотів витратити кожну батьківську копійку тільки на себе, виконуючи різні “хотілки”.
– Класний світшот, треба приміряти, – хлопець взяв кілька різних кофт і відправився в примірювальну.
Марія подивилася на цінник – три тисячі – це майже половина аліментів. До цього син уже вибрав собі джинси, брюки, сорочку і усілякий дріб’язок. Стало зрозуміло, що аліментів не вистачить, і потрібно додавати свої гроші, які вона відклала на харчування.
Світшот, звичайно ж, сподобався Олександру. Він запропонував матері попрямувати до каси, щоб розплатитися. Шопінг був дійсно вдалим для сина.
Касирка акуратно розкладала речі по пакетах і передавала хлопцеві. Коли вона пробила всі покупки, назвала суму до оплати:
– 7 600, будь ласка.
– У нас є тільки 7 000. Думай, що сьогодні залишиш в магазині, – звернулася Марія до сина.
– Я не хочу нічого залишати! Не тільки батько повинен мене утримувати, а й ти! Припини влаштовувати цирк і доплати ці нещасні копійки, – обурено відповів 15-річний син.
– Ну добре! Ось тобі 14 тисяч – мій і татів внесок! Живи як хочеш! За ці гроші ти повинен забезпечувати себе місяць, включаючи харчування, одяг і розтрати. Не забудь за репетиторів і бокс! – ображено висловилася Маша і пішла з магазину.
Олександр, швидше за все, не відразу усвідомив свою провину. Він прийшов додому в чудовому настрої. Кількість фірмових пакетів з одягом було складно порахувати. Син почав приміряти обновки і хвалитися матері:
– Я ще кросівки вирішив купити! Коли вечеря? Що їстиму?
– Себе запитай! Якщо грошей немає – балуйся кросівками. Шкіряне взуття смачніше, напевно, – відповіла мама.
– Мені не до жартів, я цілий день лазив по магазинах і нічого не їв!
– Мені теж не до жартів! Я сита!
– Я буду скаржитися батькові!
– Добре, – абсолютно спокійно відповіла Маша.
Олександр відразу кинувся до телефону:
– Тату, привіт! Тут така справа … Мама мене годувати відмовляється! Я до тебе на вечерю заїду? Як у відпустці? Скинь мені тоді пару гривень на карту! А чому не можеш? Гаразд … Я зрозумів! Поки що!
– Допоміг тобі батько? – поцікавилася мама.
Саша розлютився і пішов до своєї кімнати. Через кілька хвилин колишній чоловік зателефонував Марії:
– Привіт! Що у вас там за розборки?
– Та все нормально! Просто наш син мої обов’язки знає, а от свої – ні.
Маша все в подробицях розповіла батькові Олександра. Вона не забувала згадати про шкарпетки за 20 гривень, які і стали причиною початкового конфлікту.
– Я зрозумів, але давай домовимося – тільки не голодовка. Поясни йому, що будеш годувати його за рахунок наступних виплат. Якщо не вкладеться – знову з аліментів. Я б запропонував тобі вимкнути інтернет, мені здається, це подіє найсильніше. Він же не платить за нього, як і за електрику.
– Мама, що з інтернетом? – обурено запитав Саша.
– Ти за нього платив? Ні! У тебе були свої гроші – ти на всю суму купив шмоток.
– Буду з батьком тепер жити. А ти ще пошкодуєш про своїх слова!
– Скатертиною дорога, але він не в місті, і у нього своїх дітей повна хата.
– Він приїде, і я переїду до нього!
– Домовилися! До речі, батько просив тобі передати, що харчування увійде в рахунок наступних аліментів. Можеш йти вечеряти!
Хлопчику було дуже складно так жити. Кожен день мама говорила, скільки грошей вона на нього витрачає. Сума вийшла величезною – і трьох місяців не вистачить, щоб розрахуватися з нею. Саша зрозумів, що зробив помилку, і попросив прощення у найріднішої людини.
Маша зрозуміла, що неправильно виховувала сина, вона багато чого йому дозволяла. Тепер жінка змінила свої принципи і педагогічні методи, адже Саша не соромився брати гроші у мами, тата і інших родичів. Вона допомогла йому знайти підробіток, син тепер заробляє сам на свої витрати і знає ціну грошам. А за аліменти Маша купила собі п’ять пар шкарпеток. Заслужила!