Не любила одну невістку, поки не побачила другу і зрозуміла, як же дружина наповнює життя чоловіка і вносить в нього сенс. Я тут же побігла просити пробачення в невістки

Не любила одну невістку, поки не побачила другу і зрозуміла, як же дружина наповнює життя чоловіка і вносить в нього сенс. Я тут же побігла просити пробачення в невістки

Є у мене два сини – Саша і Діма. Вони вже зовсім дорослі, побудували свої сім’ї. Саша старший за Діму на три роки, різниця невелика, але різні вони абсолютно. Я впевнена, що такими їх зробили дружини.

Олександр – старший син. До весілля він з Олею зустрічався рік. Я чомусь її відразу не любила.

Вона не давала йому спокійно зітхнути, купа вимог і контроль кожного руху. Але Сашка мовчав, її любив усім серцем. Він ніколи не відмовляв ні їй, ні її батькам, навіть коли відчував себе погано, приходив їм на допомогу.

Я не хотіла, щоб він на ній одружувався. Вона занадто егоїстична дівчина, Сашка ставав підкаблучником.

Саша йшов на поводу почуттів і не хотів мене слухати. Оля, одруживши на собі сина, не заспокоїлася, її вимоги лише збільшувалися з роками. Незабаром вони народили мені внучку. Потім другу. Не хотіла взагалі невістка працювати.

Вона говорила, що займається господарством і вихованням дітей. Але тут не буду гріха таїти – вона хороша господиня. У квартирі завжди було прибрано, Оля і готувала смачно, і дітей по гуртках сама тягала.

Сашка працював цілими днями без вихідних. Він гарненько просунувся по кар’єрних сходах, став директором і не міг дозволити собі зайву годину поспати.

Жили воно добре, тільки син став дуже пониклим. Дашка лише розцвіла з роками, в обновках ходить і до різних косметологів бігає. Мені було шкода Олександра, якщо бути відвертою. Але коли я познайомилася з обраницею молодшого сина …

Діма познайомився з дівчиною молодшого віку. Іра була приємною дівчинкою, скромною і ввічливою. Але, як кажуть, в тихому болоті чорти водяться.

Вона виявилася далеко не скромняшка, а дуже замкнутою людиною. Обручатися вона не хотіла. Мало того, вона намовила сина. Вони разом стверджували, що їм не потрібне ніяке весілля.

Роки йшли, потрібно було щось вирішувати. Через кілька років вони зважилися офіційно зареєструвати свій союз. Подружжя зняли квартиру і почали облаштовуватися потроху. Я до них часто приходила в гості.

Знаєте? З кожним приходом я розчаровувалася в ній ще більше. Наташа не вміла давати раду жіночим справам, ніякого порядку і домашнього затишку. Вона ніколи не дбала про Дімку. Не вміла вона вести господарство і наводити порядки.

Спочатку я думала про те, що одружаться і все налагодиться, але не тут-то було. Ніякі мої зауваження Ірину не хвилювали, вона дивилася на мене звисока і спілкувалася як з подружкою.

Діма і Іра ведуть окремий бюджет. На загальні витрати скидаються, а решта – на їх особистий розсуд. Ірина вся в роботі, тому вдома практично не з’являється, а Дімка не знає, куди себе подіти.

Я розумію, що син нудьгує. Він не хоче нічого планувати, адже немає стимулу. Невістка дітей не хоче, тому і немає для кого старатися. Дмитро як був менеджером, так і залишився – а толку йому напружуватися?

Олександр давно вже директор своєї фірми, купив кілька машин і виховує двох дітей. Життя у нього дійсно барвисте і забавне. А Іра не вміє направляти чоловіком, адже, напевно, не бачить в ньому потенціалу. Кожен наданий сам собі, але сім’я так не будується.

Знаєте, я усвідомила, що саме від жінки залежить, ким стане її чоловік. Успіх до самотніх не ходить, дружина наповнює життя чоловіка і вносить в нього сенс.

Я попросила прощення у Олі, адже ставилася до неї несправедливо. Вона, слава Богу, не тримала на мене зла і все розуміла. Сподіваюся, Діма знайде собі іншу жінку, яка його дійсно полюбить, а він під впливом почуттів зможе реалізувати всі свої приховані здібності.