Мені вже за 50, після ювілею я вирішила більше не приймати гостей, візитери навіть чаю не отримують
Виглядає з боку, немов я переспілкувалася з людьми, вирішила піти в себе, а може, і в депресію. З чого ще така ворожість до гостей? Але справа не в депресії і не у ворожості, ну, може зовсім небагато. Просто після 50 пріоритети змінюються, та й люди теж.
Буквально пару років тому я в гостях душі не чула, всіх кликала до себе, могла готувати з ранку до вечора. А зараз і чашку чаю НЕ наллю тому, хто вирішив раптово ощасливити мене візитом.
Що ж сталося?
Причина перша – мені лінь
Я не жартую. Натовп гостей мене не радує, як і нескінченне готування для них. Метушня з тортиками і запікання свинячою рульки, сервування, миття посуду – ніяких сил не залишається після всіх цих посиденьок.
Але ж кожен родич вважає за можливе виступити з критикою або звернути увагу на пил в кутку, так що ще й прибирання доводилося додавати. А потім забере з собою залишки смакоти, якими я планувала завтра пообідати.
Так що миття підлоги і протирання пилу, ходьба по магазинах тепер за моїм особистим планом, а не на догоду комусь. А головне – безцеремонні друзі не з’їдають всі запаси в холодильнику, навіть те, що я не планувала виставляти на стіл.
Причина друга – вплив з боку
Можна не вірити в погану енергетику, але навряд чи це абсолютно порожні припущення. За моїми відчуттями, навколишні люди дійсно впливають на ближніх. Після п’ятдесяти у мене почалися проблеми зі сном, а як гості прийдуть – я взагалі очей зімкнути не можу до ранку. В одній книжці прочитала, що люди витягують енергію у тих, хто стає слабкішим.
Третє – набридло сидіти вдома
Добре ж зібратися друзями в парку і погуляти в своє задоволення? Або сходити в кафе за новими враженнями. З користю провести день, з’їздивши за продуктами і допомогти один одному. А вдома я і так сиджу кожен день.
Краще я відпочину, провітрю голову.
Тому вважаю за краще в своє задоволення посидіти в милому ресторанчику з кавою, поспілкуватися з подругами там.
Витрати на прийом гостей – незрівнянні в порівнянні з оплаченою кавою або келихом чогось міцнішого. Не кажучи вже про добове чергування в якості кухарки і прибиральниці. Тому я потроху відуучую любителів ходить по гостям, навіть чаю не пропоную.