Зустріла на вулиці свою першу любов і поїхала. Кинула дітей і чоловіка
У нас працює жінка на ім’я Світлана. Вона завжди така спокійна, ніколи голосу не підвищить, ніколи ні на кого не скаржиться. Працює дуже добре і сумлінно.
Світлана заміжня. У неї двоє дітей: син, йому 14 років і дочка, їй 12 років. Чоловік Світлани працює на заводі.
У нас дуже дружний колектив. Ми завжди один з одним ділимося своїми проблемами. Хто свариться з чоловіком, хтось розлучається і знову виходить заміж. І тільки у Світлани завжди все було тихо і спокійно.
Ми всі дуже поважали Світлану за те, що вона завжди могла вислухати, вміла зберігати секрети, ніколи не базікала зайвого. А ще вона ніколи нікого не засуджувала і завжди знаходила в людях щось хороше.
Світлана дуже любила гуляти в парку. А ось її чоловік і син ні. Тому вона гуляла в парку одна або з донькою. Ми всі знали чоловіка Світлани: містечко то у нас невелике. Він був похмурою і небалакучою людиною.
Одного разу Світлана не вийшла на роботу. Ми всі цього дуже здивувалися. Світлана навіть коли хворіла, не хотіла йти на лікарняний. А тут вона не приходила на роботу вже три дні, і ніхто не знав, що з нею сталося.
Потім нарешті начальнику вдалося додзвонитися до чоловіка Світлани. Він повідомив засмученим голосом, що його дружина поїхала. Зустріла на вулиці колишнього однокласника, свою першу любов і поїхала. Кинула дітей і чоловіка.
Ми всі були в шоці від цієї новини. Ми просто не могли повірити в те, що наша тихоня Світлана таке зробила, на таке наважилася. Але факт залишався фактом.
Пройшов місяць, і Світлана повернулася на роботу. Повернулася вона і в сім’ю: до чоловіка і дітей. Вона вела себе, як і раніше. Змінився в ній тільки погляд: очі стали іншими, якимись аж надто сумними. У них була біль, велика і сильна. Ми нічого у неї не питали. Не хотіли завдавати їй ще більшого болю.
Заради дітей вона повернулася до чоловіка і пожертвувала своїм жіночим щастям. Відмовилася від чоловіка, якого так сильно любила. Ми стали поважати її ще більше.
Тільки от не знаємо, чи правильно вона вчинила? Поживемо, побачимо.