У незнайомих більше не п’ю чай з ковбасою. Подзвонили і пред’явили рахунок
Ця історія трапилася трохи більше року тому, приблизно в кінці листопада. Всі знають, що в цей час вже досить холодно. Ми в той час шукали будинок за містом, щоб купити. І ось один варіант непоганий попався, ріелтор домовилася на 11 ранку з господарями. Їхати нам потрібно було 40-45 км.
Значить, приїхали ми: я, чоловік і ріелтор до призначеного часу, але господарів вдома не було. Почали їм дзвонити, але телефон був недоступний. У сусідки дізналися, що господарі поїхали в місто ненадовго. У підсумку це ненадовго затягнулося на 4 години. Їхати нам не хотілося, адже цей варіант добре нам підходив за всіма критеріями: ціна, місце розташування, сам будинок і ділянка.
Жахливо тоді замерзли, так як був вже кінець листопада. Якщо в місті в такому випадку можна зайти в кафе або походити по магазинах, то там всього два сільських магазинчика.
Тому доводилося, то грітися в машині, то стояти на вулиці, пританцьовуючи. Нарешті з’явилися господарі. А ми вже мало не сині стоїмо. Спочатку показали нам ділянку, сараї та інші споруди. Тоді нам було вже не до цього, тому що ми думали тільки, як би швидше зайти в будинок.
Приблизно через півгодини настала черга будинку. Зайшли, зуби стукають. Тут господиня все-таки здогадалася запропонувати нам чаю, щоб зігрітися. Ми не стали відмовлятися.
Господиня до чаю нарізала свіжого хлібця, ковбаси, поставила на стіл домашнє варення. Сидимо зігріваємося чаєм і розмовляємо про покупку будинку. Будинком ми залишилися задоволені і поїхали назад.
Через пару днів подали заявку в банк на схвалення будинку, все пройшло успішно. Але потім господарі заявили, що планують продавати будинок навесні, тому нам потрібно почекати.
Ми не захотіли чекати. Кілька разів вони дзвонили нашому ріелтору і пропонували купити будинок, але так, щоб вони жили в ньому до весни. Нічого собі! А ми будемо 5 місяців даремно платити іпотеку. Ми відмовилися навідріз, а ріелтору довелося їм відмовити в грубій формі, так як вони не розуміли інакше.
Наступного разу і останній раз господиня зателефонувала і попросила перевести або привезти гроші за чай і ковбасу, якою вона нас годувала. Тобто вона нас напоїла чаєм і нагодувала бутербродами, думаючи, що ми купимо будинок.