Родичі вирішили переселити дідуся в будинок для людей похилого віку. Але коли вони їхали онук задав своєму батькові одне запитання

Родичі вирішили переселити дідуся в будинок для людей похилого віку. Але коли вони їхали онук задав своєму батькові одне запитання

Труднощі супроводжують нас усе життя, проблеми – це його неминуча частина. На жаль, як тільки настає поганий період, всі рідні непомітно виявляються в списку з низьким пріоритетом. Ми шукаємо спосіб позбутися від них, як від чергових складнощів. І дорослі діти намагаються не згадувати те тепло і любов, ту турботу і постійну присутність батьків в минулому.

Така ось історія трапилася з одним дорослим чоловіком. Він був одружений, з дружиною вони ростили синочка. Доводилося йому непросто: адже він один повинен був працювати за всіх. Часом він відчував, наскільки нестерпний цей вантаж: доросла жінка і зростаюча дитина, яких він повинен був забезпечити всім.

Але і це не все: старий батько також вимагав уваги, турботи, а часом і витрат. За ним потрібно було доглядати, і дружина злилася: адже ресурси доводилося ділити вже на чотирьох. Вона і заговорила про будинок для людей похилого віку, він здавався привабливим рішенням.

Чоловік подумав, що думка непогана: у нього самого не вистачало сил розриватися між заробітками, турботами про будинок і всіх близьких. А в будинках для літніх людей кваліфікований турботливий персонал, спеціальне корисне харчування. Там про батька точно подбають, залишиться лише приїжджати до нього частіше.

Літній чоловік погодився з цим рішенням. Він не сперечався, не висловив жодного докору, жодної скарги. І чоловіки вирушили в будинок для людей похилого віку в компанії онука.

Коли чоловік зі спадкоємцем їхали додому, хлопчик раптом попросив батька записати йому точну адресу цього сумного місця.

Батько не розумів: адже в гості до дідуся вони поїдуть разом. Але син пояснив, що забуде точну адресу, а коли тато постаріє його потрібно буде відвезти туди ж.

Чоловік був приголомшений: він стільки робить для сина, втрачаючи здоров’я і забуваючи поспати – і за це в старечу палату на чотирьох? Але ж батько робив для нього не менше. Завдяки хлопчикові вони тут же повернулися за дідусем. Іноді вустами дитини говорить істина.

 

You cannot copy content of this page