«Тобі там буде добре». Дочка запропонувала мамі пожити в «пансіонаті для людей похилого віку». Але не поспішайте судити!

«Тобі там буде добре». Дочка запропонувала мамі пожити в «пансіонаті для людей похилого віку». Але не поспішайте судити!

У моєї матусі є дуже давня і хороша подруга Ніна Петрівна. Спочатку вони разом вчилися в інституті, потім ще працювали кілька років в одному НДІ. Так все життя зв’язок і підтримують.

І ось вчора дзвонить вона моїй мамі і, ридаючи в трубку розповідає, що дочка її вирішила сплавити в будинок для людей похилого віку.

«Уявляєш, вона мені сказала, що мені там не буде нудно. Так як вона могла. Я їй життя присвятила, заміж не вийшла … ».

І ніби як питання це вже вирішене, тому що дочка оплатила три місяці перебування.

Перша реакція моєї мами була закономірною: так як вона сміє, живе в твоїй квартирі, так що це за невдячність така люта. Загалом, підтримала свою подругу і порадила всіма силами чинити опір дочці, щоб не сміла розпоряджатися її долею.

Мама поклала трубку і, звичайно, пішла мені доповісти про найгіршу дочку на світі, яка хоче позбутися від рідної матері.

Так, на перший погляд – жахливий вчинок. Але я запропонувала мамі поміркувати, бо не все так однозначно.

Ніна Петрівна перенесла важкий інсульт два роки тому. І саме дочка була тією людиною, яка витягнула її з хвороби.

Дочка ця, між іншим, жила з родиною в іншому місті, де у неї своя квартира і робота. Так ось вона все кинула, взяла дітей і переїхала до матері. А чоловік залишився жити один в їх квартирі.

Завдяки зусиллям дочки, мати встала на ноги, почала себе обслуговувати, але жити одній їй неможливо.
Чоловік дочки вже втомився жити один і хоче, щоб дружина повернулася, але без тещі. У них вкрай важкі стосунки. Ніна Петрівна, поки була здорова намагалася їх розвести, дуже доньку ревнувала.

Тому дочка і переїхала до матері одна з дітьми, які тут і в школу пішли. Тобто по суті, заради матері вона пожертвувала своїм сімейним благополуччям. Добре чоловік у неї надійний, чекає свою кохану дружину додому. А міг би і розлучення попросити.

І ось тепер постало питання, що робити далі. Взяти з собою її вона не може, чоловік категорично проти, не пробачив тещу за її витівки.

Залишити одну в квартирі – теж не варіант.

По-перше, в будь-який момент їй може стати погано, по-друге, шахраї не дрімають, можуть і квартирку пограбувати під шумок. Найняти доглядальницю 24/7 коштує шалених грошей, та й пускати чужу людину в будинок теж небезпечно.

І, як я зрозуміла, дочка знайшла єдиний поки для себе вихід – оформити мати в пансіонат для людей похилого з медичним обслуговуванням.

Звучить, звичайно, моторошно. Нікому не побажаєш в 68 років опинитися в кімнаті з такою ж самотньою і хворою сусідкою. Хоча, може, там і одномісні апартаменти оплачені. Але все одно – це морок.

Моя мама живе зі мною і моєю родиною, і я не змогла б так з нею вчинити при будь-якому розкладі.

Але і дочку Ніни Петрівни треба зрозуміти. На шальках терезів її сімейне життя.

За матеріалами

You cannot copy content of this page