Микола довгий час прикидався глухим, щоб викрити молоду дружину

Микола довгий час прикидався глухим, щоб викрити молоду дружину

З того моменту, як літній чоловік Інги захворів, і слідом за тим, втратив слух, жінка майже перестала підніматися в його спальню.

Значна різниця у віці, тільки зараз стала для неї помітним подразником. Їй хотілося подорожувати і насолоджуватися життям, як раніше, а Миколу Івановича турбувала безсоння і головний біль.

Все почалося, близько п’яти місяців тому, коли його меблевий цех виявився на межі банкрутства, через різке зниження попиту і вимушеного простою підприємства.

Микола Іванович дуже переживав про те, що справа, якій він присвятив більшу частину свого життя, розвалюється на очах. Він намагався знайти шляхи виходу з ситуації, що склалася і сподівався на підтримку дружини.

– Інга, я розумію, що тобі всього сорок років і хочеться балувати себе новими нарядами і дорогими покупками. Я ніколи не обмежував тебе, але зараз нам потрібно зовсім небагато перетерпіти. Складний 2020 рік закінчується, скоро все запрацює знову.

– Навіщо ти мені це говориш? Вже хтось доніс, що я вчора була в ювелірному магазині? Так, я ще молода і хочу насолоджуватися життям зараз.

– Абсолютно вірно, мені повідомили, що наш водій Єгор весь день возив тебе по магазинах. Добре, що я довіряю йому, а то б запідозрив недобре.

Кохана, мені вже шістдесят п’ять. Я не вічний. Ти б краще, замість магазинів і салонів краси, частіше перебувала на фабриці. Прийде день, і тобі самій, потрібно буде управляти бізнесом, а це близько п’ятисот чоловік.

– Хм, а навіщо тоді нам потрібний твій Йосип? За, що він отримує гроші? Керувати підприємством повинен найманий директор, а не засновники.

– Може ти і права. – сказав Микола Іванович і пішов по дерев’яних гвинтових сходах на другий поверх свого заміського будинку.

У цей момент, чоловікові стало погано. Як діагностувала, наспіла швидка допомога, це був серцевий напад.

Микола Іванович був госпіталізований. У лікарню до нього Інга приїхала лише через п’ять днів, але в серцево-судинному відділенні вона чоловіка не виявила. Виявилося, що біда не приходить одна. Микола підхопив зaпaлeння лeгeнiв і в тяжкому становищі був переведений в інше відділення. Весь цей час, у лікарні чергував тільки його друг Йосип.

Миколу Івановича виписали лише через місяць. Чоловік помітно ослаб. Велику частину часу він перебував у спальні на другому поверсі. Там він і проводив зустрічі по роботі з Йосипом.

– Інга, ти приділяй більше часу Миколі. Подивися, які ускладнення відбулися з ним після xвopoби. Микола Іванович майже повністю втратив слух, мені доводиться писати йому на папері, щоб обговорити важливі питання фабрики. – стурбовано намагався достукатися в закриті ворота Йосип.

Інга розуміла, що при розлученні, їй може відійти, половина спільно нажитого майна. Саме до розлучення жінку підводив Єгор, водій Миколи Івановича.

Інга регулярно виїжджала, нібито по магазинах, в супроводі Єгора. Але насправді покупки вона робила лише один день на тиждень. Всі інші дні Інга проводила з Єгором, дістаючи при поверненні додому, по одній купленій речі. Інга наївно думала, що Миколу Івановича більше хвилюють витрачені гроші і регулярність, з якою вона здійснює свої покупки.

Через місяць Микола вже легко пересувався по будинку, але не виїжджав за його межі. Та й слух, зі слів чоловіка, ніяк не вертався до нього.

– Йосип, що за папери ти постійно носиш шефу на підпис. Давай вже і мене вводь в курс справи.

– Схоже, Микола Іванович любить Вас більше життя. Він вирішив перевести всі активи в грошову масу, і примноживши гроші в багато разів, все оформити на Вас.

– Як же йому це вдасться?

– Ну, поки це тільки в його планах, я намагаюся відрадити старого від шахрайства.

– Навіщо ж! Давай швидко розповідай, що він там задумав.

– Схема проста. Микола розуміє, що жити йому залишилося недовго. Він хоче оформити фіктивне розлучення. За яким Вам перейде кафе в центрі міста, а йому фабрика.

– Що за маячня! Фабрика коштує в рази більше! – обурилася Інга.

– У тому, і справа, що Микола Іванович візьме величезний кредит під бізнес-план. Його я вже розробив. План насправді дуже непоганий.

– Продовжуй, знаю я твої здібності. Мало не зробив підприємство банкрутом.

– Отримані гроші він переведе на Ваші рахунки, а частину вкладе в розвиток кафе. Коли до нього підуть перші пристави, Ви вже будете за чоловіком за іншою людиною і до Вас ніяких питань.

– Так, що потрібно від мене?

– Ну в принципі не багато. Довіреність на керування справами і фіктивний шлюб зі мною.

– Ти, що Йосип? Який ще шлюб?

– Ви, не подумайте нічого поганого. Довіреність, щоб Вам ніде не світитися, і фіктивний шлюб для Вашого прикриття. Але у Вас ще є багато часу для обдумування, я і сам відмовляю Миколи Івановича від цієї афери.

Увечері Микола Іванович сидів біля каміна, розбираючи стопу документів.

– Коханий. Коханий, ти мене чуєш? – вперше за п’ять місяців, ласкаво звернулася Інга до Миколи Івановича. Але той зробив вигляд, що зовсім не чує голосу.

У цей момент на мобільний телефон Інги подзвонив її таємний коханець. Інга, думаючи, що Микола не чує жодного її слова, близько двадцяти хвилин розмовляла з Єгором. Переконавшись, що чоловік не реагує на її слова, Інга почала обговорювати з Єгором ранкову розмову з Йосипом.

– Дурна, погоджуйся!

– Але я не хочу заміж за Йосипа.

– Йому потрібен надійний чоловік, запропонуй, щоб твоїм фіктивним чоловіком став я. Удача сама йде до нас в руки.

Все так і сталося. Через два дні Микола Іванович запросив Йосипа і Інгу до свого кабінету, де вперше розповів жінці про свій план.

– Скільки ж тобі доведеться пережити, коханий. Може не варто?

– Я вже старий, потрібно подумати і про молоду дружину. Так, а як тобі ідея шлюбу з Йосипом?

– Ніколи йому не довіряла, вже краще з Єгором, нашим водієм. Він п’ять років в нашій родині, дуже надійний хлопець, та й за віком підходить.

– Ну, добре Єгор, так Єгор. Але тільки тоді, йому доведеться чесно заплатити, відсоток від отриманих грошей.

Все сталося за планом. Після розлучення відбувся фіктивний шлюб Єгора і Інги. Вони стали законними власниками кафе в центрі міста, а Миколі Івановичу, за нотаріально посвідченою договором перейшла збиткова фабрика.

Зрадники не врахували тільки одне. Йосип не дарма був поруч з Миколою всі ці роки. Він блискуче провернув розроблений ним для Миколи план. За яким, молодятам перейшло кафе, на яке був оформлений величезний кредит.

Інга ніколи не бажала вникати в справи чоловіка, а Єгор був просто дурний, щоб перевірити фінансову документацію. Тепер, навіть грошей від продажу приміщення, їм не вистачить, щоб погасити кредит. Пара надовго опиниться у фінансовій ямі.

Микола Іванович вклав всю отриману суму в модернізацію фабрики. Зараз чоловік проходить лікування в Німеччині, його здоров’я помітно покращилося. Микола Іванович зовсім не турбується про свій бізнес, його справи на батьківщині веде давній друг Йосип Давидович.

За матеріалами