3 місяці в розлученні. Розповідаю, як мені живеться без чоловіка після 30 років шлюбу

Мені 49 років і кілька місяців тому я прийняла рішення, що хочу розлучитися з чоловіком.

Ми, з моїм вже колишнім чоловіком одружилися досить рано, мені було всього 19 років, коли він повів мене в РАЦС. Прожиті роки з ним не були жахливими, але до сорока років я стала розуміти, що наш шлюб помилка і мені хочеться частіше бувати одній.

Я довго не наважувалася змінити своє життя, не знала як відреагують діти і як я взагалі буду жити одна. Не знаю чого саме я боялася, засудження близьких чи самотності.

Я ніколи не жила одна і не знаю, що це таке. У 49 років я набралася сміливості і виклала чоловікові все як є. І ось минуло 3 місяці, як ми офіційно розлучені.

Я відчула полегшення, свободу. Можливо, хтось буде мене засуджувати, але я вважаю що вчинила правильно по відношенню до себе і до нього, ніколи не пізно почати будувати нове життя.

Наші діти давно вже дорослі і у кожного своє життя, тому сприйняли цілком нормально, поставилися з розумінням.

Минуло вже приблизно півроку з того моменту, як ми роз’їхалися і 3 місяці, як я офіційно розлучена. Я щаслива, жити однією виявилося прекрасно.

Стільки думок і ідей в моїй голові ще ніколи не було, я стала частіше посміхатися, тепер мене складно вивести з себе, дратівливість, як рукою зняло.

Напевно, це мій новий життєвий етап і я планую зробити його насиченим подіями. Хочу жити тільки для себе. Готувати їжу, яку хочу, не підлаштовуючись під кожного. Займатися прибиранням і пранням, коли мені заманеться.

Планувати відпустку самостійно в кінці кінців, і ще безліч інших приємних речей, які виявляється доступні «одинакам».

Розлучення виявилося для мене кроком у нове життя. Я ще ніколи не була так впевнена в правильності прийнятого мною рішення.

Ось такий досвід був у мене. Ми розлучилися через 30 років спільного життя і ні про що не шкодуємо.