Людмила Іванівна розлучилася з чоловіком після виходу на пенсію. Діти її дорікають, але вона ні про що не жаліє

Людмила Іванівна розлучилася з чоловіком після виходу на пенсію. Діти її дорікають, але вона ні про що не жаліє

Людмила Іванівна народилася в селі, де і познайомилася зі своїм чоловіком Юрієм Миколайовичем. Всім їх шлюб здавався гарним, але жінка була нещасна в ньому і всю сімейне життя мріяла про розлучення, але ніколи не піднімала цю тему. На сміливий крок вона зважилася тільки після того, як вийшла на пенсію.

На розлучення подавала зі спокійною душею і ні краплі не сумнівалася. Але ось діти досить категорично поставилися до цього. Вони до сих пір дорікають мати в розвалі сім’ї і в тому, що на старості років залишила батька одного, але ось вона сама ні про що не шкодує.

Людмилу Іванівну не можна назвати нещасною жінкою, але своїм шлюбом вона ніколи не була повністю задоволена. Вихід на пенсію став переломним моментом, оскільки вона нарешті змогла повністю переоцінити своє життя. В результаті вона прийшла до висновку, що вийшла заміж за чоловіка, який її ніколи не цінував.

Усвідомлення цього змусило її по-новому поглянути на все, що відбулося за довгі десятиліття. Вже з перших років шлюбу чоловік ставився до неї неналежним чином. Однак в селі практично ніколи не було розлучень, оскільки всі залежали від думки оточуючих.

Та й вибір чоловіків невеликий, тому знайти кращий варіант практично неможливо. Так вона і виявилася в пастці, в яку сама себе і загнала. Але розуміння цього, на жаль, прийшло надто пізно.

Спочатку основним джерелом проблем Людмила Іванівна вважала свекруху. Вона думала, що без її дозволу не може і кроку зробити. Постійно вислуховувала величезну кількість претензій: неправильне виховання дітей, несмачна їжа і погане ведення господарства. Вже тоді в голові жінки стали зароджуватися думки про розлучення.

Потім Людмила Іванівна з чоловіком купили квартиру і переїхали в місто, і тут виникли нові проблеми. Юрій Миколайович ніяк не міг пристосуватися до нового життя, і довгий час у нього не виходило знайти нормальну роботу.

Основний дохід приносила дружина, але тотальний контроль і закиди не припинялися. І тут Людмила Іванівна зрозуміла, що причина нещасного життя полягає не тільки в свекрусі. Але доводилося терпіти чоловіка через дітей, які тоді ще не стали на ноги.

Людмила Іванівна так і жила пліч-о-пліч з Юрієм Миколайовичем. Але місяць тому вона вийшла на заслужений відпочинок. В один із днів чоловік запитав її, де вона збирається тепер працювати, при цьому сам він довгий час просто сидів вдома без діла, не приносячи грошей в сім’ю.

Після почутого терпіння жінки увірвалося. Все її життя пронеслося стрімко і непомітно, а знайти щастя так і не вийшло. Вона зрозуміла, що решту життя не хоче продовжувати перебувати поруч з нелюбом чоловіком, який до того ж ні краплі її не цінує.

У той же день Людмила Іванівна зібрала речі чоловіка, вручила їх йому і відправила до мами в село. За це рішення діти її засуджують і вимагають, щоб вона прийняла батька назад. Але робити це жінка не має наміру, оскільки за 35 років спільного життя з чоловіком вона натерпілася і більше не збирається прогинатися під обставини. Зараз вона хоч і одна, але дуже щаслива.

За матеріалами