Пiдлий вчинoк пaдчepки змycив вiтчимa пpийняти вaжливe piшeння зa дeнь дo її вeciлля
Це лист вітчима. Його крик душі. Він вирішив поділитися своєю історією і розповісти всю правду про свою пасербицю.
І ось його лист:
“3 серпня моя пасербиця виходить заміж. Протягом 6 місяців вона і її мати планували, як повинно пройти весілля. З її мамою я не одружений, хоча в цивільному шлюбі вже 10 років. Вона для мене була як рідна дочка. Навчання в університеті оплачував я. Весь цей час вона живе з нами, хоча в її віці пора задуматися про роботу і свою особисту квартиру.
Я їй робив хороші подарунки, купував машину, відправляв на різні курорти.
Іноді в нашому житті з’являвся її нібито татусь, який за все життя ні чим їй і її матері не допоміг.
На весілля було вирішено запросити 250 чоловік. Так як платив за все я, я попросив, щоб дружина з донькою запросили 20 осіб з моїх друзів. Дочка сказала, що це не проблема. Так минуло кілька днів, я зустрів свого друга, ми з ним розговорилися і я запитав, чи отримав він запрошення на весілля. Він сказав, що його ніхто не запрошував.
В той же день я прийшов додому і спробував з’ясувати, чому моїх друзів не запросили на весілля. Дружина говорила, що вона забула, не було часу.
Я був настільки злий, що рвав і метав. Але вже нічого не можна було зробити, церемонія повинна була відбутися через пару днів.
Коли у нас відбувся недільний обід, то на ньому моя дочка повідомила, що її біологічний батько буде вести її до вівтаря. Всі гості були просто в захваті від цієї новини.
Тоді я вирішив сказати тост. Я встав і сказав, що дуже радий тому, що моя дочка і її обранець скоро одружуються. Всі гості уважно слухали. І сказав, що я зрозумів багато чого за ці дні. Я зрозумів, що вибрав собі не ту сім’ю, мені здавалося, що я хоч трохи важливий в цій родині.
І в кінці я додав, що даремно розраховував на них і тому через їх неповагу я надаю право оплачувати весілля справжньому батьку своєї дочки.
Прийшовши додому я розірвав усі відносини з цією сім’єю, повернув всі свої подарунки. Якщо ви подумаєте, що я вчинив як егоїст, то я з вами не погоджуся. Я б нічого не мав проти, якби до мене проявили б крапельку поваги.