«Втомилася від трьох дітей, готова залишити їх чоловікові і піти в нікуди. Але чоловікові вони теж не потрібні »
Сьогодні у нас досить сумна історія, в якій складно знайти правильний вихід. Майже всі люди вважають, що діти – найголовніше щастя і сенс життя. Вони не розуміють чайлдфрі і шкодують бездітних, не вірячи, що люди можуть добровільно відмовитися від можливості мати потомство.
Коли я та інші психологи намагаються донести думку, що пора відстати від людей і не нав’язувати свої думки з цього приводу, наші голоси тонуть у загальному хорі. Що ж, ось вам історія:
«Добрий день. Моє життя таке, що я готова на самий крайній крок. При цьому я майже нікому не можу розповісти про свою біду і свої почуття, ніхто не зрозуміє. І швидше за все засудять, від цього ще важче.
Загалом, у мене троє дітей. Хотіла б написати у нас з чоловіком, але по факту у мене. Хоча чоловік тут головний винуватець, якщо так можна сказати. Ми кілька років жили в бездітному шлюбі і чоловіка це цілком влаштовувало, поки у його друзів не стали з’являтися діти. І він як і більшість чоловіків захотів мати своїх дітей.
Тільки зараз я розумію, що він не захотів, просто соромно йому було бути білою вороною. Я дітей не особливо хотіла, тому сказала, що всі турботи по догляду за ними будуть на нас двох порівну. Чоловік погодився.
Народилися двоє дітей. Чоловік дійсно допомагав з ними, не так, як мені хотілося звичайно, але не особливо ухилявся. І тут у його приятеля народжується третя дитина – і моєму тут же закортіло зрівняти рахунки з другом.
Маленький нюанс, у нас дві дочки, тому терміново був потрібний «спадкоємець». Уламував мене чоловік довго. Обіцяв і допомогу і фінанси і підтримку, і що свобода моя ніяк не постраждає. Загалом народила.
І тут чоловіка як підмінили. Мало того що до сина не підходить взагалі, так і старшим дітям інтересу майже ніякого. Робота – комп’ютер – друзі. Я з дітьми одна. Намагаюся змусити – ор і крик.
Я дико втомилася, на мені все – будинок, діти, робота, побут. Бабусі не допомагають. Готова піти в нікуди і залишити дітей чоловікові. Але тут сюрприз, коли я збиралася йому про це натякнути і налякати, він мені перший сказав, що втомився, йому все набридло і думає про розлучення.
Звісно, ніякої мови про те щоб забрати дітей, немає. Але якщо я залишуся одна з дітьми це взагалі дно. Так що зовсім не знаю, що робити. Хоч в дитячий будинок здавай … »