Чому я відмовилася від гостей після 60-ти років, а якщо приходять, то навіть не пропоную чаю. Пояснюю чому

Чому я відмовилася від гостей після 60-ти років, а якщо приходять, то навіть не пропоную чаю. Пояснюю чому

Коли мені виповнилося 60 років, я прийняла рішення більше не приймати гостей у себе вдома. Навіть якщо до мене хтось зайде, я не пропоную чаю або кави з печивом. Багато стали думати, що я зазналася або не хочу ні з ким спілкуватися, але це не так. Досягнувши зрілого віку, я змінилася. Розповідаю, чому і як.

В першу чергу на моє рішення відмови від гостей, вплинула лінь. До 60 років мені було в задоволення готувати різну смакоту: салати, пироги, м’ясні і рибні страви. Коли приходили гості, ми спілкувалися, їли, веселилися.

Однак я зрозуміла, що витрачала багато часу спочатку на підготовку, а потім на прибирання і плюс до всього все це коштувало грошей. Зараз я більше не хочу витрачати свій час і сили на це, адже можна зустрітися в кафе, де все подадуть і приберуть.

Ще одна причина – енергетика. І я стала це помічати. Після приходу гостей у мене було неспокійно на душі, я була виснажена фізично і морально. Також я погано спала і мені снилися кошмари.

Набридло весь час сидіти вдома. Кожен мій день був схожий на попередній, а все тому, що я сиділа вдома, практично нікуди не виходячи, крім магазину. А хотілося просто дихати повітрям, насолоджуватися приємним теплим вітерцем або відчувати мороз на своїй шкірі. Тому тепер я завжди пропоную подругам сходити в парк або якесь цікаве кафе.

Мені більше не потрібна метушня, я хочу спокою і відпочинку. Саме в кафе із затишною обстановкою я відчуваю себе мирно і комфортно. І таким чином я більше не сиджу в чотирьох стінах.

Які підсумки можна підвести:

  • навколо багато цікавих місць, де можна весело провести час;
  • я більше не стою купу часу біля плити, щоб смачно нагодувати гостей і провести з ними кілька годин;
  • я стала частіше бувати на свіжому повітрі.

За матеріалами