У друга «завис» телефон, і ми з дружиною почули багато «приємного» про нашу сім’ю

У друга «завис» телефон, і ми з дружиною почули багато «приємного» про нашу сім’ю

Є у мене друг, точніше, був. Ми разом з ним ще зі школи були. Завжди разом, завжди і гуляли, і спілкувалися, і компанія загальна, і на весіллі один одного були. Відносини прекрасні, але бачимося доволі рідко. Вирішив я один раз запросити його на відпочинок. На пару днів на дачі. Він з радістю погодився і ми стали планувати.

Ми довго говорили по телефону і потім я хотів покласти трубку, але телефон завис, так і не ясно чий. Чи то мій, чи то його. Так вийшло, що друг слухавки не брав поклав і я почув все, про що він далі говорив з дружиною, а говорили вони багато.

Як виявилося, і мій друг Саша і його дружина, вважали мене останнім ідіотом, а мою дружину порівнювали з мавпою, їх дратувало те, що ми завели четверо дітей і вони у нас галасливі і галасують весь час свої жарти та історії. А ще, вони хотіли, як можна більше заощадити на цю поїздку, адже ми їх не на дачу веземо, а як вони заявили, в “цю руїну” знову.

Ми з дружиною були в цілковитому шоці. Ці люди були нашими друзями і говорили про нас таке. Я хотів скандалити і скасовувати поїздку, але дружина запропонувала провчити цих безсоромних людей і таки поїхати з ними на відпочинок.

Коли ми приїхали, вони відразу ж стали грати з дітьми, адже всі четверо у нас були ще маленькими. І тоді моя дружина зі злою іронією поставила запитання дружині Сашка:

– А чого це ви своїх ніяк не заведете? Зі здоров’ям проблеми є?

– Та ні, ми для себе жити поки хочемо, життям насолоджуватися, відпочивати – єхидно сказав Саша.

– Та що ви? У такому-то віці навіть всі ідіоти з мавпами дітьми обзавелися давно. Це точно здоров’я!

Саша глянув на дружину, а та лише повела поглядом кудись і стала тихо розпаковувати пакети. Купили вони майже все найдешевше, багато “забули” або “його не було, не знайшли”. Мабуть, економили, як могли.

– Ох, бідні. Ви економите. Ну, розумію, зараз всім важко. Сказали б. Ми то ось, нормально закупилися. Шашличком вас почастуємо! Тільки ось, допоможете нам трохи на городі. – сказав я.

Я пішов показувати друзям все те, що потрібно буде зробити “за шашличок”. Десь прокопати, десь прополоти, десь вирвати, десь сміття викинути. Саша був в повному шоці і дивився на дружину злякано, а та лише плечима знизувала.

Було дуже смішно спостерігати за ті, як вони розуміють, що ми їм приготували. Звичайно, Саші відразу ж подзвонив його знайомий з роботи і його терміново викликали “по справі”. Їм було дуже соромно, а нам дуже смішно.

Більше ми не спілкуємося і я цього лише радий.

За матеріалами