Свекруха по секрету повідомила, що вагітна, але не знає від кого
Вихідні почалися як зазвичай. Моя свекруха, Анна Володимирівна, прийшла побачити онуків. Але виглядала вона не дуже здоровою. Вона більше мовчала, не розповідала останні плітки.
– Поп’ємо чаю з печивом? – запропонувала я мамі Андрія.
– Можна.
Але після першого шматочка печива Анна Володимирівна раптом втекла в туалет.
– Мама захворіла? – звернулася я до чоловіка.
– Може, отруїлася чимось, ось і погано себе почуває. – знизав плечима Андрій.
Мама повернулася швидко і сіла на своє місце.
Дбайливий син тут же запропонував градусник або ліки.
– Ні, синку, я не хворію, спасибі.
– А що тоді? – здивувався Андрій.
Видно, що свекруха мнеться і відтягує момент до останнього.
– Я вагітна, не знаю, від кого. – швидко випалила Анна Володимирівна і опустила погляд.
Я впустила склянку. Вона з дзенькотом розлетілася на осколки, але нікому не було діла до посуду.
Прямо як з сюжету серіалів. Ганні Володимирівні 56 років, вона вже двічі бабуся. Жила собі спокійно, чоловіка немає, працювала, часто бачилася з онуками. І тут таке. Погано ми її знали.
– Мам, може ти помиляєшся? – Не вгамовувався Андрій.
– Ні, я була на УЗД.
Свекруха простягнула лист з офіційним лікарського висновку: вагітність, 11 тижнів.
– А тато хто?
– Може Павло Анатолійович. Може Ігор. Або Міша.
Розбилася і друга чашка – випала з рук мого чоловіка.
Павло Анатолійович це ще допустимо. У нього теж нікого немає, в роках чоловік, живе по сусідству. Але Ігорю і Міші: першому 25 років, а другому тільки 20 відзначали.
– Добре. Що тобі кажуть лікарі?
– Під постійним наглядом я виношу дитину. Організм ще не зносився.
– І що тепер?
– Я буду народжувати, потім зробимо ДНК тест. Гроші мені не потрібні, просто хочу знати, хто тато.
З цього дня в нашому домі життя круто змінилося. Ми з трепетом ставилися до вагітної свекрухи, а вона ховала від усіх живіт, щоб «батьки» не зіткнулися між собою. Але в декрет все таки довелося йти, а там вже всі колеги гуділи: працівниця складу, бабуся онуків, зібралася народжувати!
Після цього до нас заявився Ігор. Сказав, бере на себе матеріальну відповідальність, але нікого виховувати не збирається. Я злилася, але вигляду не подала. І Мишко теж прийшов, але не один, а разом з мамою. Вона слізно благала зберегти все в таємниці і навіть намагалася відкупитися від дитини. Від грошей я, звичайно, відмовилася, дивуючись нинішнім чоловікам.
Прийшов і Павло Анатолійович. Він лаконічно простягнув мені букет ромашок і торт, рішуче заявивши, що на Анні Володимирівні одружується, і дитини буде виховувати.
– Ми раді, дуже раді.- посміхалася я.
– Так ось я і хотів покликати вашу сім’ю на наше з Анею весілля.
Молодята розписалися буквально через пару місяців. Потім народилася дівчинка Василина. ДНК підтвердило батьківство Павла на сто відсотків.
Малятко росте і радує своїх батьків першими успіхами і досягненнями – дуже талановита.