Мій шлюб був на межі розлучення – будні, діти, сварки. Вирішив завести собі коханку, але все пішло не за планом
Мені вдома знаходитися було важко. Побутові проблеми, діти всюди, та ще й сварки з дружиною. Все це сприяло до того, що я став шукати десь розраду. І ось підвернулася нова співробітниця в офісі – красуня, з формами.
Ми стали ходити в кафе, спілкуватися. А вдома використовував одну відмазку за одною, часом навіть не замислюючись про те, правдоподібна вона чи ні. В один із днів нова співробітниця погодилася на інтим, домовилися на суботу. І я щасливий поїхав додому.
Від Марини було складно щось приховати. Коли я прийшов додому, діти вже спали, вона зустріла мене трохи втомленою і вимотаною. Вона відразу відчула мій настрій, але нічого не стала розпитувати, тільки підігріла вечерю і повідомила про те, що втомилася сьогодні, тому посуд помиє трохи пізніше.
Я ж повечеряв, прийняв водні процедури і зайшов в спальню. Марина лежала в ліжку, не роздяглася, напевно втомилася так сильно, що сил вже ні на що не було. А поруч з нею відкритий альбом з фотографіями нашими лежить. У мене від піднесеного настрою зовсім не було ніякого сну, тому я взяв його і сів на ліжко, став розглядати наші спільні фотографії і задумався.
Моя дружина дуже красива. Коли ми почали відносини, вона завжди була веселою і заводною, а у мене поруч з нею обличчя теж щасливе. Спогади нахлинули на мене: як я добивався її серця, як був щасливий і закоханий в цю красиву і веселу дівчину. Ностальгія за тим самим відчуттям була настільки сильною, що я мало не розплакався.
Всю ніч я не міг спокійно заснути, все крутився і думав про ту ситуацію, що нині склалася. Так, сім’я, та діти, та зрідка побутові сварки, але що мені заважає так трепетно доглядати за своєю дружиною, як робив це раніше? І тут мене осінило. Я все зрозумів.
На вулиці була п’ята ранку, але я все одно зателефонував мамі та повідомив про те, що діти на вихідних побудуть у неї. Після цього збігав в цілодобовий квітковий магазин. Я прекрасно знав, що Марина встає дуже рано, тому постарався до її пробудження приготувати їй сніданок і віднести в ліжко.
Вона була дуже здивована і зворушена моєю увагою, а від букета квітів мало не стрибала по квартирі. І я побачив у своїй дружині ту саму дівчину, в яку колись закохався.
На дзвінки нової співробітниці я не відповідав, пару раз скинув її дзвінки, даючи зрозуміти, що не варто продовжувати все це. І таке полегшення для мене настало, що не потрібно викручуватися і обманювати, а просто потрібно залишатися самим собою.
Зараз я при першій-ліпшій можливості вожу свою дружину в кіно, в кафе, дарую квіти, проводжу час з нею і дітьми.
Я зрозумів, що чоловік сам повинен робити свою жінку щасливою, тоді і не потрібні ніякі коханки. Вони не зможуть подарувати те, що здатна подарувати кохана жінка.
Чоловіки, запам’ятайте, жінка – це обличчя чоловіка. Щаслива вона – щасливі і Ви! Цінуйте своїх коханих!