Щоб в старості не тремтіли від морозу, не потрібно дихати прохолодою на дітей …

Щоб в старості не тремтіли від морозу, не потрібно дихати прохолодою на дітей …

Це невелика історія відбувається майже в кожній неблагополучній родині. Мама ростить свого єдиного сина на самоті. З чоловіком розлучилася, а той і справи немає до власного сина. І ось син уже підліток, а вона горбатиться на кількох роботах, щоб прогодувати свою сім’ю, та й балувати його.

Однак останнім часом все було куди більш плачевно. Якщо раніше хлопець добре вчився, то зараз став приносити трійки і двійки. Мама постійно сварилася на нього, кричала. З кожних зборів поверталася розлюченою і просто байдужою. Вона починала кричати на нього, вказувати, як жити. Загалом відносини у них з кожним днем ​​були тільки гірші і гірші.

Ось і зараз прийшовши зі зборів, вона подивилася на неприбрану кімнату і подумки згадала, що вранці сказала йому в наказовому порядку поприбрати, а він вештається десь.

Нічого не вдієш, вона почала прибирати сама, а після помітила, що немає кришталевої вази, яку їй подруги подарували свого часу. Перша думка звелася до того, що забрав з дому, продав. Напевно, щоб купити наркотики. Та й недавно вона побачила його з якимись підозрілими особами.

Мама почала плакати, так як траплялося те, чого вона так сильно боялася. Поплакавши, та ще й подумавши про те, що сама у всьому винна, жінка продовжувала прибирання, після чого знайшла пакунок з шматочками кришталевої вази.

Тепер жінка вже плакала від щастя, що він просто її розбив, а тепер боїться прийти додому. Представила вона, як би відреагувала на це все і серце стислося. Хіба можна так з рідною дитиною? Ось уже давно вона жодного доброго слова йому не говорить. Весь час кричить на нього, навіть коли вранці будить. Так соромно їй стало, що вона швидко все прибрала, підлоги помила, приготувала поїсти і стала чекати сина.

Повернувся він пізно, похмурий, не наважувався зайти. Але мама зустріла його з хвилюванням у голосі, поцілувала в щічку, запросила за стіл, потім просила поїсти, питала, чи не замерз він. А той зізнався їй, що він розбив вазу. І тоді мама сказала, що все колись б’ється, після чого не стала його лаяти, а похвалила за те, що зізнався чесно.

З тих самих пір вона не кричала на нього, намагалася обдарувати його любов’ю і турботою. На наступний вечір вона помітила, що він помив підлоги, приготував вечерю і став спокійнішим. Вони перестали сваритися, а незабаром вона заглянула в щоденник і побачила, що у нього більше немає двійок, вчиться він добре, та й в школу перестали викликати.

Але самим кульмінаційним моментом стало те, як вони разом сіли дивитися квитанції і рахувати їх. Він зміг заснути на її плечі, як колись це робив в дитинстві. І саме в цей момент дівчина зрозуміла, що вони помирилися, вони є тільки один у одного.

За матеріалами