Вона … здала доньку в дитбудинок, а через вісім років згадала, що все-таки любить …

Вона … здала доньку в дитбудинок, а через вісім років згадала, що все-таки любить …

Часом ми здатні здійснювати імпульсивні вчинки. А страждають від усього цього діти. Мама залишила Діну в дитячому будинку, коли їй було близько місяця. А в два роки Марина забрала її, удочерила і стала виховувати як рідну дочку. Вона завжди створювала умови, щоб дівчинка ні в чому не потребувала.

Минуло вісім років, одного разу Марина робила прибирання в кімнаті дочки і натрапила на нові ляльки, яких вона не купувала. Вирішивши дізнатися у дочки про нові речі, вона дочекалася її і поцікавилася обережно, звідки взялися ці ляльки, але дочка лише грубо відповіла і поспішила робити уроки. Коли ж з’явилася нова спідниця, то Марина занепокоїлася і вирішила зустріти дочку зі школи.

Яке ж було її здивування, коли вона побачила дочку зі своєю рідною мамою. Вони разом йшли і добре проводили час. Я підійшла і зажадала пояснень, на що жінка сказала, що вона біологічна мати, а значить має право бачити свою дитину, та й дівчинка вирвалася з рук прийомної мами і заявила, що Марина не її мама.

Мама з нетерпінням чекала дочку, але та з’явилася на наступний ранок і заявила, що йде з речами. Марина поступила по-розумному: вона сказала, що не сердиться на свою дочку. Те це й її вибір. І тим не менше жінка чекала її повернення, хвилювалася. Намагалася налагодити контакт, але та ні в яку не йшла на поступки.

Діна з’явилася через місяць, прибігла вранці і впала на коліна, обіймаючи жінку і просячи у неї прощення. Так, жінка була добра до неї перший час, а після стала кричати на неї. А сьогодні вранці вдарила, тому що та повільно одягалася.

Та її прийняла і нагадала, що не злиться на неї. Вони знову стали жити разом дружно. А рідна мама більше в їхньому житті не з’являлася.

За матеріалами