“Ти чому мого синочка працювати змусила? Молодий він, напрацюється ще. А сама то дома сидиш, дуже хороша дружина”
Людмила часто думала про заміжжя, і особливих вимог до обранця не висувала. Хотіла тільки одного – щоб його мама була хорошою і адекватною, ну або не часто приїжджала. Такі переживання у Люди народилися на тлі невдалого заміжжя подруги. У тої свекруха через день приїжджала перевіряти якість прибирання і пробувати їжу для “синочка”. “Синочок” тільки потилицю чухав на це все. Так і розлучилися.
Люда зустріла майбутнього чоловіка в 29 років. Мама говорила що запізно, але Люда тільки в цьому віці відчула себе підготовленою для серйозних стосунків, шлюбу і дітей.
Роману 33, автомеханік. Живе з батьками, але це Люду не збентежило. Вони познайомилися на зупинці, вона парасольку впустила. Роман підняв і розмова зав’язалася.
До весілля вони гуляли разом і міркували про майбутнє. Ні у Романа ні у Люди не виникало сумнівів що вони доля один одного, тому мріяти про спільне майбутнє вони почали дуже рано. Відчували любов і ніжність один до одного.
Через пів року весілля. Ще через рік перша дитина. Потім відразу ще однf. Вони не планували, але так вийшло. Після народження другого малюка Люда безпросвітно застрягла в декреті. Спочатку подобалося, але потім стала розуміти що без її зарплати дуже важко стало. З однією дитиною ще нічого, але з двома важко.
До 3-х років молодшого сина Люда почала збиратися вийти на роботу. Та тільки не вийшло. Пішла проходити медкомісію (працювала в закладах громадського харчування) і доктор вислухавши скарги відправив на аналіз крові.
З біохімією все виявилося в нормі, та тільки з’ясувалося що Люда знову вагітна. Це зовсім не входило в її плани. Троє дітей?? У свідомості Люди більше двох дітей заводять тільки цигани … А вона цього не хотіла. Але і на переривання йти не зважилася.
Народження третьої дитини сильно підкосило здоров’я Люди. Сяк-так оговтавшись вона плавно увійшла в третій декрет. Працювати, принаймні на колишньому місці, вона більше не могла. Робота на ногах і в жарі їй тепер протипоказана.
Тим часом Роман продовжував трудитися в рідному автосервісі. Спочатку справи йшли непогано, але потім на ремонт стало приїжджати все більше іномарок, а Роман був фахівцем виключно по вітчизняних авто. Директор все менше призначав змін Ромі.
Люда побачивши куди все котиться, вирішила поговорити з чоловіком:
“Рома, я все розумію. Але у нас троє дітей. Поки Олексію (молодший син) не виповниться хоча б 2 роки я ж нікуди вийти не зможу. Може ти поговориш в Анатолієм Сергійовичем (директор), так він тобі дозволить побути у інших хлопців на зміні? Може спочатку допомагати просто будеш, все копійка. Нам з тобою допомоги чекати нізвідки “.
Рома промимрив “угу” і пішов. Він взагалі був небагатослівний. За тиждень нічого не змінилося. До кінця тижня тільки сталося те чого ніколи не траплялося, але чого Людмила дуже боялася. Приїхала розлючена свекруха.
“Ти що, виразка така, робиш ?!” без “добрий день” влетіла вона.
“Ти якого дідька витворяєш?”
Люда хотіла було відкрити рот на тему “А що власне сталося?”, але свекруха не дала їй цього зробити. Замість цього вона пояснила сама:
“Ти чому мого синочка працювати змусила? Молодий він, напрацюється ще. А сама то дома сидиш, хороша дружина. Сама б малого в ясла, і на роботу, нічого на шиї у чесного роботяги сидіти! Це тебе твоя матуся навчила так?”
Люда намагалася триматися і бути спокійною, тому видавила з себе:
“При чому тут моя мама? І ні у кого я на шиї не сиджу, це взагалі то і його діти теж. У мене група тепер, не можу я на колишнє місце піти. Та й які ясла? Де ви їх бачили? За Горбачова ? ”
“Ні, ну ти подивися, хвора вона! А від кого діти це ще треба перевірити!”
Важке тіло свекрухи рушило в сторону виходу. Люда сиділа на табуретці, спустошена і збентежена. Виявляється вона сидить на шиї, прикидається хворою і діти не від Роми … Ось значить якої думки про неї свекруха … Однак.
Вона прийшла в спальню де в цей час лежав перед телевізором Роман.
“Ром, ну зроби що-небудь? Чому ти навіть не вийшов, а ?!”
Рома лише пожав плечима не відриваючись від телевізора.