Моя свекруха лягла в лікарню з «серцем», а повернулася звідти з дитиною

Моя свекруха лягла в лікарню з «серцем», а повернулася звідти з дитиною

Я познайомилася з Сашею на другому курсі університету. Високий, чорнявий, перспективний. Дівчата за ним штабелями лягали. Я навіть не намагалася пробитися через цей табун. Але сподобалася йому з першого погляду. Ми зустрічалися з ним півроку, і він вирішив познайомити мене зі своєю мамою.

До цього я знала про її існування лише за смачними пиріжків і бутербродів, які він регулярно приносив до університету. Майбутня свекруха мені дуже сподобалася: висока, доглянута молода жінка. Вона народила Саньку в вісімнадцять, а через рік трагічно загинув її чоловік.

Алла Миколаївна не зламалася. Вона виховала свого сина справжнім чоловіком. Їй було чим пишатися. Мене вона сприйняла дуже позитивно. Періодично ми з’являлися у неї в гостях. Вона завжди сприймала нас з посмішкою: радісно і відкрито.

Алла Миколаївна відверто поділилася своїм досвідом, розповіла, як важко їй було з маленькою дитиною, тому просила нас не поспішати. Ми розписалися вже після закінчення університету. Вирішили залишитися в рідному місті Саші.

Весілля було скромне, але дуже душевне. Алла Миколаївна стала для мене другою мамою. Вона завжди нас підтримувала і давала слушні поради. Свекруха відразу ж категорично сказала, що жити з нами вона не буде – відносини так можна зіпсувати. З орендованою квартирою на перших порах вона допомагала.

Ми зняли однокомінатну в декількох зупинках від неї. Через деякий час нам вдалося накопичити грошей і взяти іпотеку. Ще через півроку в нашій родині з’явився Ваня.

Алла Миколаївна часто заїжджала в гості ще до народження малюка. Вона ніколи мене не критикувала, ставилася дуже м’яко і добродушно, хвалила мої салати і пироги, радувала слушними порадами. З народженням малюка вона стала бажаним і частим гостем на нашому порозі. Найбільше я вдячна їй за те, що вона давала мені можливість поспати вдень, гуляючи з коляскою.

Ваня був дуже прив’язаний до бабусі. У декреті я довго не сиділа. Вийшла на роботу, щоб допомогти чоловікові виплатити іпотеку. Алла Миколаївна часто забирала Іванка з садка, могла залишити його на вихідні у себе і дати нам можливість відпочити.

Алла Миколаївна дуже ефектно виглядала на свій вік. Вона ходила в театр і кіно, відвідувала виставки, часто їздила відпочивати з подругами. Одним словом, жила активним і повноцінним життям.

А потім раптом вона повідомила нам, що їде до подруги в інше місто і пропала на три місяці. Я особливо не здивувалася, адже це було повністю в її стилі. Однак, мене вразив той факт, що вона рідко телефонувала з нами через відеозв’язок. Та ще й не показувала себе, а лише дивилася, як підріс Іванко. На всі розпитування вона жартувала.

Нарешті вона зізналася, що у неї були проблеми з серцем, і вона була в клініці, а зараз хоче нас побачити і чекає в гості. Швидкість переміщень Алли Миколаївни здивувала навіть її рідного сина. А ось я цілком спокійно до цього поставилася. Це було типово в її стилі.

Коли ми прийшли в гості до неї, нас зустріла помолодівша і посвіжівша жінка, що віддалено нагадує мою свекруху. Вона запросила нас до кімнати. На кріслі сидів незнайомий чоловік і тримав на руках немовля. Я аж рота відкрила від здивування.

– Сину, Настюш, вибачте, що я так довго приховувала свою таємницю. Це Аркадій Борисович. Ми вже три роки разом. А це Оленка. Боялася, що не зможу виносити і народити в 47 років, але Бог допоміг. Вибачте, що вам не сказала все з самого початку …

Саша очманів і заплакав. Я стала регулярно їй допомагати з Оленкою, як вона мені свого часу з Іванком. З Аркадієм Борисовичем Алла Миколаївна живуть душа в душу. Я щиро щаслива за свою свекруху.

За матеріалами