«Іди працюй, хоч прибиральницею», – дорікав постійно мені чоловік. І я пішла, незважаючи на вищу освіту
Про чоловіка можна дізнатися багато чого нового не тільки під час декрету, а й після нього, коли у жінки починається новий по-своєму складний етап – повернення на роботу, коли є маленька дитина.
Нещодавно я була в поліклініці, щоб взяти довідку дитині. саме там я зустріла свою однокурсницю, у якої двоє діточок – один школяр, а другий дошкільник. Вона розповіла, що вже близько року працює прибиральницею, незважаючи на вищу освіту і досвід в професії. Але саме чоловік став тим, хто змусив її працювати прибиральницею. Далі розповідь піде від першої особи.
«У мене два сини – одному 10 років, а другому 4 роки. Коли була одна дитина, то встигала і працювати, і справи по дому робити. Старшенький мій міцний і здоровий хлопчик. Тому мені вдавалося все встигати: працювати, прибирати, готувати.
Але з народженням другого сина все змінилося. У садок більше одного тижня не ходив, доводилося весь час сидіти вдома. До того ж старшого потрібно було відводити в школу і в секцію.
Так що з декрету я не змогла вийти, коли начальство наполягало. До того ж зарплата не особливо була висока. Витрачала я б її всю на няню, а може і більше. Бабусі всі живуть в іншому місті. Вирішили з чоловіком, що виховання дітей важливіше, тому я звільнилася. Чоловік заробляє, а я з дітьми.
Через час стала звертати увагу, що чоловік часто став чіплятися до всього, що я купую: «Навіщо тобі ще одні парфуми, маєш ж одні!» або «Навіщо ти нову куртку купуєш, стару треба доносити». Але старший син зношує куртку мало до не дірок, її можна тільки на смітник викинути. Тоді я стала одягати дітей з барахолки, а собі взагалі перестала щось купувати.
Однак на собі чоловік економити не хотів. Завжди одягнений з голочки в новий одяг, ще захоплюється риболовлею, на вудки і снасті витрачає дуже багато. Один раз моєму терпінню прийшов кінець, і я все висловила, як є. У відповідь він мені сказав, що я сиджу вдома і не працюю, тому мені потрібно було нічого зайвого, на мені можна економити.
В ту ж хвилину вирішила шукати роботу. Однак не все так просто виявилося – мене нікуди не хотіли брати. А все тому, що у мене двоє маленьких дітей. Мене це дуже засмутило, і я поскаржилася чоловікові. У відповідь почула: «Можеш хоч прибиральницею працювати, тільки працюй».
Роботу в цьому напрямку я знайшла швидко. Спочатку я хотіла повернутися на свою посаду на попередній роботі, але місце виявилося зайнято.
Шеф мене пошкодував і запропонував працювати прибиральницею. Я погодилася. Також він сказав, що як тільки з’явиться вакансія, візьме мене. Однак уже близько року прибираю в офісі. Спасибі начальнику, графік вільний, прибіжу, помию підлогу, коли можу, поки молодший спить або в дитячому саду.
Вакансій нових немає через пандемію. Пробувала тексти писати вдома, але не вийшло. Зрозуміла, що помилилася і потрібно було виходити на роботу, навіть якщо б всю зарплату доводилося віддавати няні. Зрозуміла, що живу з чужою людиною, як налагодиться у мене з грошима відразу розлучуся. »