Тато їхав у відрядження, а мама раділа. Довго не розуміла її поведінки …

Тато їхав у відрядження, а мама раділа. Довго не розуміла її поведінки …

Ніколи не розуміла причину радості мами, коли батько їхав у відрядження. Здавалося, що так не повинно бути, це суперечило сімейному щастю. Але таємниця розкрилася через багато років по тому.

Не назву мою сім’ю найправильнішою і міцною, але саме так вона виглядала з боку. Батько тримав усіх у їжакових рукавицях, ділитися нюансами виховання і життєвими пріоритетами було категорично заборонено.

Мама не мала права навіть просто вийти за хвіртку, привітатися з сусідкою або обмінятися парою звичайних для людей фраз. За покупками вони їздили завжди разом, за хлібом і якимись дрібницями в магазин бігали ми (діти), на роботу він не відпускав. Мама більшу частину їхнього спільного життя провела вдома, при чоловікові.

Зараз таку поведінку вже впевнено можу назвати не зовсім нормальною, батько володів якимись патологічними ревнощами до всіх і всього на світі. Тому мама вважала за краще навіть не дивитися телевізор, коли він був удома.

Більшість цікавих подробиць мені не відомі. Адже не можна розглянути очима дитини дорослі відносини і зрозуміти причини поведінки батьків. Так само мені не було зрозуміло, чому тато їде у відрядження, а мама радіє.

Раніше не розуміла її поведінки, але ці дні або тижні пролітали в гарному настрої, з маленькими подаруночки і поїздками в міський парк. Обов’язково заздалегідь обговорювалося те, що батько не повинен нічого знати.

Так вони прожили понад шістнадцять років, поки батько не захворів. Розуміючи, що мамі скоро доведеться самостійно тягнути весь будинок і дітей, він змирився з думками про вихід на роботу. Так мама змогла повернутися до своєї професії. Добре, що вона всі ці роки підтримувала хоч якісь стосунки з колишніми колегами. Вони і допомогли у важкий час.

Звикнути до того, що мама кожен день відлучається від домашніх справ, та й просто ходить на роботу, батько не міг. Часто чула необгрунтовані закиди, нібито вона там може приділяти увагу іншим чоловікам. Це природно, адже мама перукар. До неї приходять не тільки жінки, а й чоловіки підстригатися.

– Мама, якби у тебе був ще один шанс змінити все життя, ти не виходила б заміж за тата? – одного разу я запитала.

– Ну звичайно б вийшла, можеш більше і не питати. – впевнено мама відповіла.

Вона просто його любила, але потребувала невеликого відпочинку від пильної уваги.

За матеріалами