Раптом чую позаду себе: – Внученько, я погано бачу, допоможи зважити мені три мандаринки …

Раптом чую позаду себе: – Внученько, я погано бачу, допоможи зважити мені три мандаринки …

Ця історія трапилася напередодні нового року. Так вже вийшло, що зустрічати це чудове свято я повинна була одна.

Посварилися з хлопцем напередодні через дрібницю, і ніхто з нас не хотів йти на примирення.

Кожен вважав, що він не винен. Спочатку я взагалі хотіла відмовитися від святкування, але потім вирішила, що воно того не варто і за пару годин до настання нового року побігла в магазин.

Добре, що супермаркет був ще відкритий і знаходився в парі сотень метрів від будинку. Я влетіла кулею і почала міркувати, що мені потрібно до новорічного столу.

Згадала про мандаринки і підбігла до полиці з фруктами. І раптом чую позаду себе скрипучий голосок:

– Внученько, я погано бачу, допоможи зважити мені три мандаринки.

Старенька маленька худенька бабуся простягнула мені пакетик з трьома дрібними мандаринки.

Я зважила, віддала їй. Бабулька стала вдивлятися в вагу і ціну:

– Внученько, а скільки там вийшло? Багато?

Я назвала їй вагу і ціну. І тут вона мені каже:

– Витягни дві штуки. Мені і однієї вистачить. Дорого … грошей немає стільки …

Я дуже здивувалася, почала розпитувати, чому вона так бідно купує до новорічного столу.

Старенька стала скаржитися, що всі її покинули, нікому вона не потрібна, що з важкістю ледвевиживає.

Пенсія маленька, дрова потрібні в свій будинок, комуналка дорога стала. Зовсім погано їй живеться. На хлібі і воді абияк тягне своє жалюгідне існування. А перед новим роком ось вирішила себе порадувати мандаринки, та три – дорого виходять. Від її розповіді у мене серце стислося.

Я вирішила прикупити старенькій продуктів до новорічного столу. У підсумку набрала кошик пристойний.
Ковбасу, сир, консерви, фруктів і всякої всячини. Старенька стала відмовлятися, що, мовляв, не хоче мене напружувати, але я відповіла, що це просто подарунок, та й я не збіднію.

Підійшли ми до каси, і бачу я свою однокласницю, яка тут же працює. Вона на мене подивилася, потім – на стареньку і каже привселюдно:

– Знову, бабулю, людей дурите? Ти б, Маша, її так не шкодувала. Вона ж через годину твої продукти назад притягне і скаже, що передумала. Вимагатиме гроші повернути!

Я ошелешено завмерла на місці, а бабуся тихо вислизнула з-за моєї спини і дала драла.

Виявляється, ця бабуся у всіх магазинах так промишляє, та ще й чеки просить, нібито, якщо товар буде поганий, то поверне його в магазин, щоб добро не пропадало.

Сама ж через годину-дві повертається з чеком і товаром і вимагає за законом повернути їй гроші.

Ось такі вони бувають бабусі …

За матеріалами