Діти сказали, що мені треба сидіти з онуками, або відправлять мене в лікарню …

Діти сказали, що мені треба сидіти з онуками, або відправлять мене в лікарню …

Мені 55 років. І я тільки почала жити, але рідні діти не дають мені цього робити.

5 років тому не стало чоловіка. Я залишилася одна у великому будинку. Я продала цей будинок, так як вила там від самотності, купила собі однокімнатну квартиру. Також продала нашу машину. Всі гроші віддала порівну дітям – синові й дочці.

Потім вирішила, що потрібно якось себе струсити, інакше я загрузнемо в депресії. Я зібрала свої речі і поїхала. Спочатку Поїхала до Польщі, влаштувалася там посудомийницею і прожила там 5 місяців. Після цього поїздила так по Німеччині, Чехії.

Була в Португалії, Франції. Працювала підсобною робочою – принеси, подай, попери. А на накопичені гроші потім їхала далі. Жила в дешевих хостелах.

Мені таке перезавантаження було потрібне. Я приїхала і зрозуміла, що я зможу ще працювати, жити, займатися собою. Можливо, далі подорожувати.

За час моїх поїздок у сина народилася дочка, моя внучка. А дочка ось незабаром чекає поповнення. Сьогодні на сімейній вечері діти сказали, що завтра до мене прийде лікар-психіатр. Їм потрібно переконатися, що я психічно здорова і не погрожую нікому.

Я запитала у дітей:

– А що сталося?

На що мене почали звинувачувати в тому, що жінки в моєму віці не подорожують незрозуміло де. Що в моєму віці потрібно займатися онуками і сидіти вдома, пекти пиріжки. Я до сих пір перебуваю в легкому здивуванні. Як таке можливо?

Рідні діти, не беручи мій образ життя, хочуть здати мене в лікарню, щоб оглянути у психіатра. Невже таке можливо не тільки в серіалах. І як мені бути – не знаю »

За матеріалами