Шкільний товариш запевняв, що стане багатим. Через роки виявив його за касою магазину шуб. Моя зловтіха тривала недовго

Шкільний товариш запевняв, що стане багатим. Через роки виявив його за касою магазину шуб. Моя зловтіха тривала недовго

Більше двадцяти років тому, коли я ще просиджував штани за шкільною партою, був у мене один друг. Не те, щоб прям кращий, але спілкувалися ми з ним досить таки добре і близько. Єдиною перешкодою для гордого статусу «Кращий друг» виявилися його хвастощі.

Суть в тому, що він весь час всім навколо твердив, що стане успішним, буде мати свій величезний будинок, де буде як мінімум два поверхи, хорошу машину і красуню дружину. Сам він ріс у бідній родині, тому хорошого стартового капіталу для цього всього у нього не було.

Ну в загальному, школа закінчилася, ми роз’їхалися хто куди. Я через півтора року одружився, з’явилися діти, платимо з дружиною іпотеку, живемо непогано. Що трапилося з другом, я був взагалі без поняття. На день народження коханої я вирішив подарувати їй шубу, яку вона дуже хотіла вже давно.

Вона хоч і не найдорожча, але й збирати мені на неї довелося майже цілий рік. Настав день Х, їдемо з дружиною в магазин шуб. Зайшли в будинок, дружина відразу пішла придивлятися. А я з великим здивуванням виявив за касою свого шкільного приятеля. Привіталися, перекинулися двома словами, він нас добре обслужив, купили шубу.

Ох, який же у мене був задоволений вигляд, коли я дізнався, що найголовніший мрійник і крикун в школі працює тепер звичайним касиром. Радий був від того, що життя у нього не вийшло таким, яким він собі і всім навколо малював у своїй фантазії. Розчарування мене спіткало досить таки швидко. Через кілька днів я дізнаюся, що він не просто продавець в цьому магазині, він є власником цього салону.

А за прилавком сидів тому, що його продавець був в відгулі, у нього як-раз дружина тоді в лікарні народжувала. Також у нього і особняк величезний двоповерховий, і машини-іномарки за кілька мільйонів кожна, тільки ось дружиною люблячою правда поки не обзавівся. Сиджу ось тепер і думаю, карма це чи ні. А може просто везіння? Цікаво знати, як він зміг себе вмотивувати на такі ось звершення.

За матеріалами