Я не допомагаю своїй дружині і ніколи не збираюся робити це!

Я не допомагаю своїй дружині і ніколи не збираюся робити це!

Ви здивовані? Шоковані? Обурені? Панянки, вже приготували камені, щоб кидати в мене? Не поспішайте. Адже є одна дуже серйозна причина, чому я не допомагаю своїй дружині і ніколи не збираюся це робити.

До мене на чашку чаю прийшов приятель, ми сіли на кухні і розмовляли про життя. Під час розмови я встав і сказав: «Зараз, я помию посуд і повернуся».

Мій приятель подивився на мене так, ніби я повідомив, що мене відлучають для будівництва космічної ракети. У повному сум’ятті і з захопленням в голосі він вимовив: «Я радий, що ти допомагаєш своїй дружині. Я своїй не допомагаю, бо я їй пару раз допоміг, а вона мене навіть не хвалить. Минулого тижня я помив підлогу, і жодного слова подяки ».

Я повернувся на своє місце, сів поруч з ним і пояснив, що я не допомагаю своїй дружині. Моїй дружині помічник не потрібен, їй потрібен партнер. Я її партнер по дому, і у нас різні функції в цьому партнерстві, але виконання домашніх справ – це не «допомога».

Я не допомагаю своїй дружині прибирати в будинку, тому що я теж в цьому будинку живу, і мені теж потрібно в ньому забиратися.

Я не допомагаю своїй дружині готувати, тому що я хочу їсти, і мені теж потрібно готувати. Я не допомагаю своїй дружині мити посуд після вечері, тому що я теж користувався цим посудом.

Я не допомагаю своїй дружині з її дітьми, тому що це і мої діти, а мій обов’язок – бути їм батьком.

Я не допомагаю дружині прати, розвішувати і складати одяг, тому що це і мій одяг, і одяг моїх дітей.

Я не помічник в цьому будинку, я частина цього будинку. А що стосується похвали, я запитав свого співрозмовника, коли в останній раз після того, як його дружина зробила прибирання в будинку, випрала одяг, змінила постільну білизну, викупала дітей, приготувала їжу, що-небудь зорганізувала, він подякував їй?

Але подякував не черство, а з почуттям: «Ух ти, кохана! Ти просто найкраща!”

Тобі це не здається абсурдним? Не дивно, коли ти, раз в житті помивши підлогу, очікуєш якогось особливого трофея за свої заслуги? Чому? Ти не замислювався про це, друже?

Можливо, ти занадто захопився цією «культурою мачо», яка вважає, що всі домашні справи – це її робота.

Можливо, тебе колись навчили, що все це робиться само собою, що тобі навіть напружуватися не треба? Ну, тоді хвали її так само, як ти б хотів, щоб хвалили тебе, такими ж словами і з таким же почуттям.

Допомагай їй, будь справжнім компаньйоном, а не гостем, який в цей дім приходить їсти, спати, приймати душ і задовольняти свої потреби. Будь як вдома! У себе вдома.

Справжні зміни в суспільстві починаються з наших будинків. Вивчайте своїх дітей справжньому товариству в родині!

За матеріалами