Я їй постійно зраджував, потім кинув, а вона після всього, що я зробив, врятувала життя моєму сину
Зі своєю дружиною Машею я познайомився зовсім випадково. Я закохався в неї з першого погляду, після того, як побачив її в маршрутці. Вона була такою гарною.
Ми майже відразу ж стали зустрічатися, а через деякий час одружилися і були щасливі цілих 5 років.
І тут я побачив Ксюшу – нову співробітницю у нас в офісі і просто втратив голову.
Я закохався як пацан. Про дружину і зовсім забув і майже не звертав на неї уваги. Так минуло півроку і я вирішив, що пора щось робити.
Так одного разу набравшись рішучості я прийшов додому після роботи і розповів все дружині. Так і так люблю іншу і нічого не можу з собою вдіяти. А псувати їй життя совість не дозволяє.
Вирішили ми розлучитися. Все відбувалося зі скандалами і докорами. Навіть мої друзі говорили мені, що я збожеволів. Як можна взяти і кинути таку красиву дружину. Але я не люблю її, навіщо мені мучити її і себе. Адже вона цього не заслуговує.
Начебто все заспокоїлося. Ми розлучилися, і я став доглядати за Ксюшею. Вона відповіла мені взаємністю. Ми одружилися і незабаром у нас з’явився син.
Але завжди поруч зі щастям ходить і нещастя. Так сталося, що наш син сильно захворів. Довелося везти його в лікарню. І на чергуванні якраз була моя колишня дружина.
Спочатку я злякався, а після став на колінах її просити, щоб вона врятувала нашого малюка і не зробила йому нічого поганого. Маша запевнила мене, що зробить все що від неї залежить. Сина відвезли в операційну і прооперували.
Операція пройшла добре і нашого малюка помістили в реанімацію.
За той час, що наш син лежав в лікарні, Маша подружилася з моєю дружиною. Моя колишня і нинішня стали кращими подругами. Вони обидві дбали про малюка. І коли сина нашого виписували, він захотів, щоб його хрещеною стала тітка Маша.
За той час, що ми не бачилися, Маша теж змогла знайти своє щастя. Вона вийшла заміж і народила дочку, яку назвали Оля.
Після хвороби нашого сина ми стали дружити сім’ями. І Оля з Артемом теж подружилися.
Так пройшли роки. Наші діти вже закінчили школи і університети. Весь цей час вони продовжували дружити. І тут в один прекрасний день вони приходять і кажуть, що хочуть одружитися.
Новина застала нас зненацька, але ми дуже зраділи. Ми відразу ж схвалили їх рішення. Ми дуже раді за наших дітей і бажаємо їм тільки щастя. Ось як у житті буває.