«Дядьку, а вам донечка, випадково, не потрібна?» Рома здивовано дивився на маленьку дівчинку, а потім прийняв важливе рішення
Рома з Юлею зовсім недавно одружилися. Але разом вони вже більше десяти років. Для них штамп в паспорті не грав якоїсь важливої ролі. Вони любили один одного і вважали себе чоловіком і дружиною з першого дня їхнього знайомства.
Але штамп їм знадобився, для того щоб зробити штучне запліднення. Юля майже 10 років намагалася завагітніти сама, але так і не змогла. А дітей вони дуже хотіли. Тому зважилися на ЕКЗ.
Вони зробили вже декілька спроб – і кожен раз невдача. Вони не знали в кого з них проблема, але знали одне – вони люблять один одного і ніколи не кинуть.
Рома працював журналістом на місцевому ТБ. Він вів свою авторську програму про різні проблеми місцевих жителів. Рома дуже любив свою роботу – завжди в центрі подій. Одного разу головний редактор відправив їх до місцевого дитячого будинку. Установі виконувалося 50 років – ювілей яка не як.
Через пробки Рома з оператором майже запізнилися на святковий концерт. Але оскільки керівництво вирішило пропіаритися за їх рахунок, без них і не починали.
Концерт нарешті почався. Красиві дітки співали і танцювали і весь час посміхалися. Потім було чаювання. Рома розумів, що все це награно і діти поводяться неприродно.
Рома не знав куди себе подіти, тому просто сидів і дивився в підлогу. І тут він підняв голову. Прямо перед ним стояла маленька дівчинка. Тут раптом вона вимовила: -Дядя, а вам донечка не потрібна? А після цього сіла йому на коліна і поцілувала в щоку.
Одна зі співробітниць дитбудинку відтягла дівчинку від Романа і сказала, щоб та не чіплялася до дядька.
Рома тим часом узяв інтерв’ю з директором дитбудинку і відправився додому. Всю дорогу він думав про ту маленьку дівчинку і про її поцілунок. А вночі Іра йому наснилася. Він побачив її, себе і Юлю. Вони були щасливі.
На наступний день Рома знову поїхав в дитбудинок і попросив зустрічі з дівчинкою Ірою. Вони разом малювали. Пізніше, вдома він розповів про все Юлі. І вона все зрозуміла.
На наступний раз вони поїхали в дитбудинок разом. Іра їх чекала. Вона знала, що вони прийдуть. Завжди знала.
Через деякий час Іра стала їхньою дочкою і стала їх справжнім щастям. Дивно, але через рік Юля змогла народити сама і в Іри з’явився братик.