Чоловік повернувшись з роботи, не міг знайти дружину, але зайшовши в будинок, він просто застиг без слів
Втомлений чоловік після важкого робочого дня повернувся додому. На свій подив він побачив, що всі його троє дітей з радісними обличчями плюхаються в брудній калюжі і грають там чашками, посудом і лотками з-під їжі.
Вже був майже вечір, а діти досі були одягнені в піжами. Схвильований чоловік озирнувся по сторонах. По всьому двору валялося сміття і розкидані дітьми інструменти. Собака, яка зазвичай гавкала на вулиці, теж пропала. Біля будинку стояла машина його дружини. Двері в машині були відкриті.
Подивившись на вхід в будинок, він побачив, що і вхідні двері також відкриті нарозхрист. Поспішивши в будинок, чоловік виявив, що посеред великого коридору лежала величезна купа сміття. Сміття вперемішку з іграшками і предметами одягу було розкидане також по підлозі у всіх кімнатах.
Під стіною на самому видному місці лежала неохайна гірка з зім’ятих, поспіхом скинутих ковдр. Загальну картину доповнювали гучні крики від телевізора, який сам по собі працював на всю вітальню.
Не на жарт стривожений чоловік поквапився на кухню. Тут панував не менший хаос. Стіл після сніданку так і не був прибраний, а над залишками їжі літали мухи. Гора брудного посуду була скопом закинута в мийку.
Підлога була усіяна розбитим посудом і собачим кормом. При цьому прямо біля других дверей, що вели назовні, розташувалася солідна купа піску. Дверцята холодильника хтось залишив відкритими. Раніше ніхто з членів сім’ї ніколи такого не робив.
В голову почали закрадатися тривожні думки. Чоловік кинувся до сходів, що вели на другий поверх. Шлях йому перегородили залишки їжі, дитячі іграшки, канцелярське приладдя, які були розкидані по всіх сходинках. Все це було неабияк підмочене потоком води, який виривався з-під дверей ванної кімнати. Тривога ставала все більшою. Невже дружина у ванній? Може їй погано? Або в будинок хтось увірвався?
З жахливими здогадками він кинувся наверх і відчинив двері у ванну. Кран був відкритий, і з нього сильним напором лилася вода в переповнену ванну. Вона стікала по краях на плитку підлоги. Вся кімната була завалена іграшками, одягом, мокрими рушниками.
Через всю кімнату висіли стрічки туалетного паперу, які в центрі збиралися в одну велику купу. На кахлі валялося мило, був розлитий шампунь, а на окремих ділянках піна майже доходила до колін. При цьому по стінах, дзеркала і стелі проходили товсті лінії з зубної пасти. На щастя, дружини в ванній не було.
Останнє, що залишалося перевірити, була спальна. Чоловік пішов до дверей і повільно їх відкрив. Вся підлога, як і в інших кімнатах, була завалена іграшками, одягом, сторінками з якихось книг і зошитів. Шпалери на стінах рясніли розводами від фарби, на яких явно простежувалися дитячі відбитки рук.
Посеред усього цього хаосу на ліжку лежала його дружина в своїй улюбленій піжамі. Вона зручно згорнулася в калачик на зім’ятих простирадлах і спокійно читала. Здавалося, що обстановку в будинку вона просто не помічає.
Жінка, як ні в чому не бувало, повернулася до чоловіка, посміхнулася йому і запитала: «Як справи на роботі?». Чоловік був у повному невіданні. Він зніяковів і невпевнено запитав: «Що сталося вдома?». Дружина деякий час дивилася на чоловіка, ніжно і загадково посміхаючись.
Після невеликої паузи вона відповіла: «Приходячи з роботи, ти постійно питаєш, що я роблю цілими днями вдома. Пам’ятаєш? ». Чоловік досі не міг зрозуміти, що відбувається і лише коротко зазначив: «Ну так». «Ось сьогодні я не робила ні-чо-го», – з усмішкою сказала йому дружина.