Він допоміг поміняти колесо старенькій жінці. У той же вечір його добро повернулося до нього ж.
Один добрий вчинок може змінити життя іншої людини. Віддаючи частинку себе, своєї душі, ми стаємо людьми.
Багато людей покладаються на доброту незнайомих людей, але в цьому є певний ризик. Ніколи не знаєш, чого чекати від незнайомців. Коли в машині цієї літньої пані спустило колесо, вона й гадки не мала, як повернеться додому.
Чоловік їхав по сільській дорозі і побачив машину, що стоїть на узбіччі. Там, згорбившись, сиділа жінка, яка виглядала стурбованою. Так що молодий чоловік вирішив зупинитися і допомогти їй.
Жінка занепокоїлася, коли незнайомець наближався до неї. Що в нього на думці? Невже хтось готовий прийти до неї на допомогу?
Але так як вона сама не могла полагодити колесо, вибору у неї не залишалося. Дама віддала чоловікові запасне колесо, і він дуже швидко поміняв його.
Жінка подякувала хлопцеві і запропонувала заплатити йому за роботу. Але він не вважав за потрібне брати з неї гроші за допомогу. Він сказав їй: «Просто думайте про мене, коли бачите, що хтось потребує допомоги. Згадайте Браяна Андерсона і відплатите добром за добро ».
Чоловік поїхав. А бабуся була настільки вражена добротою цієї людини, що відчула запаморочення. Потім сіла в свій Мерседес, проїхала трохи вгору по дорозі і зупинилася біля закусочної.
Там її зустріла усміхнена офіціантка і запропонувала рушник, щоб висушити мокре від дощу волосся. І тут бабуся помітила, що офіціантка на пізньому терміні вагітності. Напевно вона дуже втомилася, але, незважаючи на це виглядала найприємнішою людиною на Землі.
Літня жінка замовила лимонад і швидко випила його. Потім згадала про Браяна Андерсона. Вона розрахувалася за свій напій 100-доларовою банкнотою, а коли офіціантка пішла розміняти гроші – швидко вислизнула із закусочною і поїхала.
Офіціантка побачила записку, написану на серветці: «Один дуже добрий чоловік допоміг мені в дорозі, тепер я допомагаю вам». Усередині серветки лежали ще 400 доларів.
Голова офіціантки пішла обертом. В наступному місяці має народитися дитина, і ці кілька тижнів обіцяли бути дуже важкими. Вона склала рахунок, поклала його у кишеню і закінчила свою зміну.
Через кілька годин офіціантка прийшла, нарешті, додому. Вона залізла в ліжко і, думаючи про те, як їй пощастило, нахилилася до чоловіка, поцілувала його в лоб і сказала: «Я люблю тебе, Браян Андерсон».